Від зневаги до закликів до насильства: особливості мови ворожнечі у росЗМІ під час війни 2022 року (студентське дослідження)

Тетяна Петрів

Опубліковано: 05-07-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Тема мови ворожнечі у світі була актуальною завжди. Про неї часто згадували в закордонних засобах масової інформації, але протягом останніх 8 років вона стала актуальною і в Україні. Після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 російська пропаганда збільшила в рази використання мови ворожнечі щодо України. Зокрема, за даними дослідження The New York Times і аналітичної компанії Semantic Visions, які проаналізували дані з майже восьми мільйонів статей про Україну, зібраних із понад 8000 російських веб-сайтів із 2014 року, вживання слова «нацизм» було на відносно низькому рівні протягом 8 років. Однак з 24 лютого ці згадки різко підскочили до безпрецедентного рівня і з того часу лишаються на високому рівні.

Джерело: Semantic Visions

Спробуємо з’ясувати специфіку мови ворожнечі в російських медіа під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Для аналізу ми обрали спонсоровані російською владою інформаційне агентство «РИА Новости», яке належить до російської медіагрупи «Россия сегодня», Lenta.ru – один із найвідвідуваніших сайтів на території Росії за даними «Alexa.com», а також заблоковані на території Росії сайт «Медуза» та інтернет-ЗМІ «Медіазона».

«РИА Новости»

У публікаціях «РИА Новости» ще до початку повномасштабного вторгнення у можна було часто побачити використання мови ворожнечі стосовно України. Ця тенденція набула свого максимально розвитку після 24 лютого 2022 року. Завуальовані прояви пропаганди та мови ненависті перетворилися на прямі заклики проти України.

Одним із найбільш яскравих прикладів використання мови ворожнечі в інформаційному агентстві «РИА Новости» є матеріал опублікований 8 травня 2022 року із назвою «Старики для битья. Как на Украине годами издевались над ветеранами ВОВ». У матеріалі йдеться про побиття учасниками «Правого сектору» у 2014 році ветерана Великої Вітчизняної війни. «Ни одно празнование Дня Победы на Украине после Евромайдана не проходило без конфликтов, стычек между празнующими и радикалами. И, что самое невозможное для осознания, – без нападений на стариков и ветеранов войны» – йдеться у матеріалі.

За  класифікацією проявів мови ворожнечі «Інституту масової інформації» це можна визначити як твердження про кримінальність певної територіальної групи, що відноситься до середньої групи мови ворожнечі.

Наступним прикладом використання мови ненависті ми обрали публікацію із промовистою назвою «Кадыров пообещал “бандеровскому отребью” интересное представление в ЛНР», опубліковану 12 травня 2022 року. В публікації є завуальовані заклики до насильства, що є жорсткими проявами мови ворожнечі. «Я могу со всей уверенностью заявить, что уже в ближайшее время бандеровское и националистическое отребье в Луганском направлении ждет весьма интересное представление. Готовтесь, укрепляйтесь, но не думаю, что ето вам хоть как-то поможет. Все козыри у нас», – цитують Рамзана Кадирова у матеріалі.

Ще однією публікацією РИА Новости, яка набула найбільшого розголосу є текст Тимофія Сергейцева «Что Россия должна сделать с Украиной» опублікована 3 квітня 2022 року. У матеріалі автор наводить таку думку: «Денацификация – это комплекс мероприятий по отношению к нацифицированной массе населения, которая технически не может быть подвергнута прямому наказанию в качестве военных преступников. Нацисты, взявшие в руки оружие, должны быть по максимуму уничтожены на поле боя».

Ця цитата – прямий прояв мови ворожнечі із закликами до насильства щодо українців. Тимофій Сергейцев також висловлює свою думку, що: «Денацификация Украины есть в то же время ее деколонизация, что предстоит понять населению Украины по мере того, как оно начнет освобождаться от дурмана, соблазна и зависимости так называемого европейского выбора».

Президент України Володимир Зеленський заявив під час виступу перед парламентом Румунії 4 квітня, що для позначення геноциду українців Росія вжила у статті терміни «деукраїнізація» і «деєвропеїзація».

«В статті описується чіткий і прорахований порядок знищення усього, що робить українців українцями та і самих наших людей. Тих, кого не вдасться зламати та підкорити. Сказано, що потрібно провести «деукраїнізацію» і «деєвропеїзацію» України. Сказано, що навіть назву нашої держави треба стерти. Фактично сказано, що загибель якнайбільшого числа наших людей у війні тільки вітається», – зауважив Зеленський у промові. Суть і словесні прояви у цій публікації є жорсткими проявами мови ненависті.

Lenta.ru

Ще одним спонсорованим ЗМІ Російською Федерацією, яке ми обрали для аналізу є Lenta.ru. На сайті Lenta.ru є рубрика із назвою «Бывший СССР», де публікують новини про колишні країни СРСР, зокрема Україну. У новині із назвою «В ЛНР пожаловались на украинских военных в “неадекватном состоянии”» опублікованій 30 квітня 2022 року розповідають про ситуацію, яка відбулася із мешканцем села в ЛНР, який скаржився на українських військових, що були в неадекватному стані. «Дочка училась в Старобельском педагогическом институте, мы ездили ее забирать, тогда не было возможности, чтобы она ездила на автобусе, мы боялись. Как раз возле этого цеха остановили нас военные в неадекватном состоянии они были – то ли обкуренные, то ли обколотые», – йдеться у матеріалі. Такий прояв мови ворожнечі можна віднести до слабкої групи, як створення та розповсюдження негативного іміджу певної суспільної групи.

Інший матеріал із типовим використанням мови ненависті – «Эксперт провела параллели между «резней в Буче» и постановкой в деревне Рачак». У матеріалі експертка називає події в Бучі провокацією та постановкою та порівнює їх із інцидентом в селі Рачак. «Режиссер в Буче, видимо, тот же, но актеры неправильно сыграли, когда обнаружилось, что погибшие двигаются, на удивление Великобритания выступила против проведения заседаний СБ ООН, где бы это было обсуждено. На мой взгляд, даже место под названием Буча Было выбрано неслучайно. В английском языке произношение бучер” (butcher) означает “палач”». Такі висловлювання можна віднести до середньої групи мови ворожнечі, як виправдання випадків насильства.

Останньою публікацію із сайту Lenta.ru ми обрали матеріал «Историк заявил об угрозе Европе от украинских беженцев», опублікований 8 травня 2022 року . У публікації він висловлює свою думку щодо українських біженців так:

«Европейцы думают сегодня “Ну что там, вот к нам едут эти украинцы… – в том числе, видимо, и укронацики туда едут. – Что такого?” Но ведь они и там будут наводить свои порядки. Они не знают, какого зверя они породили».

Також історик Михайло Мягков заявив, що: «Немцы некоторые для того, чтобы не совершать грязные акты убийства мирного населения, нашего советского, использовали бандеровцев. А теперь эти самые бандеровцы, по сути дела, и правят бал». Такий прояв мови ворожнечі можна віднести як до слабкої (створення та розповсюдження негативного іміджу про українців), середньої групи проявів (твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи) так і до жорсткої (заклики не дати групі закріпитись на тій чи іншій території).

«Медуза» та «Медіазона»

Переглядаючи заблоковані на території Росії сайти «Медуза» та «Медіазона» можна простежити схожість у манері подання інформації. Ці сайти заблоковані через опозиційність до політики Кремля та є незалежними від влади Росії. На них досить важко знайти антиукраїнську позицію журналістів або явні прояви мови ворожнечі щодо України. Проте у деяких публікаціях містяться цитати, які є проявом мови ненависті.

У матеріал «Медузи», опублікованому 6 травня 2022 року із назвою «Каждый сотый житель бурятской Селендумы сейчас воюет в Украине. За месяц в селе прошли похороны погибшего контрактника, детский конкурс военной песни и автопробег в поддержку “спецоперации”»  йдеться про село Селендуми та думки мешканців старшого та молодшого покоління, які підтримують війну з Україною.

У матеріалі «Медузи» позицію завідувачки Селендумського будинку культури подали так: «Инга Шорникова поддерживает спецоперацию”. Она считает, что мирное население Украины нужно спасти от националистов – “отморозков и маньяков”.

Мову ворожнечі герої матеріалу використовують не тільки до українців, але й до своїх земляків. «Мама у Андрея была русская, папа бурят. Смотришь на него – вроде русское лицо, а вроди и нет» – висловилася голова сільської адміністрації. Найяскравіше висловився сусід загиблого: «За Украину Андрюха погиб, *****  [нахера] Бандеры ******  [проклятые]. Кого, ***  [блин], 19 лет парнишке было». Висловлювання у цій публікації стосуються і слабкої і середньої групи проявів мови ворожнечі.

У матеріалі «Медіазони» із назвою «От “Яндекс.Еды” до теробороны. В Белгороде арестовали 20-летнего фаната аниме, пытавшегося уехать воевать в Украину», опублікованого 11 травня 2022 року є прояви слабкої та середньої мови ворожнечі. Такі прояви можна побачити у наведеній у матеріалі цитаті: «Зомбированный мальчик, абсолютно меня не слышит. Я говорю: это вот насилие оно идет с нацистов, от Украины! А он: нет, бабушка, это Путин, это русские, и прочее и прочее. Мальчишеская бравада, юношеский максимализм. Естественно, сейчас он осознает: я не знал, я не думал, телевизор не смотрел!». Цей прояв можна характеризувати як створення та розповсюдження негативного іміджу та твердження про кримінальність певної етнічної та територіальної групи.

Висновки

Звісно, цих прикладів недостатньо для повноти картини щодо мови ворожнечі в росЗМІ під час повномасштабної війни, проте наразі можна простежити деякі тенденції використання «hate speech» у спонсорованих російською владою та незалежних медіаресурсах.

Порівнюючи обрані ЗМІ, бачимо, що підвладні засоби масової інформації значно частіше вдаються до мови ворожнечі, аніж незалежні. Матеріалам «РИА Новости» та Lenta.ru характерні усі три групи мови ненависті (слабка, середня і жорстка) і вона здебільшого націлена проти України. Також журналісти цих медіа не стримують себе у висловлюваннях, і у своїх матеріалах дозволяють собі некоректні висловлювання та прямі прояви мови ворожнечі, як у матеріалі РИА Новости «Что Россия должна сделать с Украиной».

Щодо «Медузи» та «Медіазони», то вони намагаються дотримуватися нейтралітету у поданні новин, проте часто в великих матеріалах, зокрема репортажах, наводять цитати із проявами мови ненависті.

Автори порадника «Медіа без упереджень: слова мають значення» пропонують працювати з цитатами так: «Якщо спікер вживає в цитаті мову ворожнечі, лайку тощо, потрібно окремо оцінити суспільну важливість такої цитати. Допустимо передавати таку цитату, тільки якщо вона пролунала з вуст високопосадовця, офіційної особи, і є предметом суспільного інтересу. В інших випадках проблему можна вирішити шляхом не прямої мови». Здебільшого прояви мови ворожнечі у матеріалах «Медузи» та «Медіазони» є цитуваннями героїв матеріалу без коментарів від редакції.

Тетяна Петрів, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

За матеріалами власної бакалаврської роботи «Мова ворожнечі у медіапросторі російсько-української війни 2022 року».

Comments are closed.