Програма “Ранок” молодіжної редакції ЛОД ТРК

Євгенія Полікарпова

Опубліковано: 05-12-2008

Розділи: №02, Друковані версії.

1

У якому стані перебуває сьогодні львівське телебачення?
Кабельне телебачення та супутникові антени зробили сучасного споживача чи не найвибагливішим споживачем вітчизняного телевізійного продукту. Певна річ, що навіть київські телеканали, поступаються російським, не кажучи вже про західні. Можливо, це залежить від нестачі грошей що, телевізійний продукт стає до смішного не професійним. Тут я маю на увазі не відеомонтаж чи зйомки, а виклад теми. Тут зауважуємо й копіювання стилю інших відомих іноземних журналістів, й неприкриту підтримку тієї чи іншої партії (особи).
Мої висновки суб’єктивні, однак,  впевнена, що багато глядачів погодяться із тим, що загальноукраїнське телебачення має сьогодні рівень регіонального і виживає завдяки плагіатові, або ж трансляції телепродукції іноземного виробництва. А що тоді говорити про  обласні телекомпанії?
 Львівська обласна ТРК має доволі низький рейтинг. Увімкніть 6- або 12-й канал…..і ось що ви побачите: по-перше – абсолютно відразлива якість зображення та кольорів, по-друге – поганенько оформлену студію або ж зйомки на природі ( природа – це не погано, але коли одні й ті самі види використовують вже надцять років поспіль – крім саркастичної посмішки вона  нічого іншого не викликає.), по-третє – ви, можливо, почуєте співи, або ж побачите програму, в якій оминають всі можливі гострі  питання, тому, що ТРК – державна компанія і залежить від влади, або подивитесь   новини, в яких більшість сюжетів –  комерційні, а тому й нецікаві.
Я заторкнула це питання тому, що без цього неможливо пояснити роботу молодіжної редакції ЛОД ТРК, зокрема на прикладі програми „Ранок” Почнімо з того, що будь-який канал, який має самоповагу, робить рейтинґові програми для молоді, тобто для людей віком від 14 до 35 років. Така вікова верства глядацької авдиторії найпривабливіша для рекламодавця. Адже залучити якомога більше прихильників програми можна лише за умов неповторної концепції та безпрограшних тем. “Ранок”перебачає дві години ранкового розважально-пізнавального прямого ефіру. Програма вибудувана  блоками: після кожного виходу ведучих йде постійний блок: руханка, мультфільм, „Спортбліц”, „Вісник”, гості у студії, програма „Андеґраунд” та, певна річ, кліпи. Задум добрий, однак дивитись його нецікаво. Чому?
Щоб  робити хіти з кожного виходу в ефір,  пропонуючи глядачеві сучасні цікаві проєкти, потрібна по-сучасному декорована студія та камери не 30-річної давнини. Одна з помилок редакторів програми „Ранок” – це робота кількох пар ведучих впродовж тижня. Як кажуть: „Героїв повинні знати в обличчя”. А коли, майже щоразу на екрані глядач бачить нові обличчя ( окрім того, ведучі доволі часто звільняються, а на їхнє місце беруть нову людину,  не завжди ту, хто знає, що таке ТБ, зокрема – прямий ефір). Глядач не встигає знайти так званого ТБ-улюбленця, чию появу в ефірі  він   чекав би з нетерпінням.
Ще одна вада програми –  власне  стиль ведення розважально-інформаційної молодіжної програми. Я не дарма наголосила тематичне скерування програми, згідно з яким  вона повинна розважати (!), подавати цікаву, актуальну інформацію, бути  неформальною (молодіжний стиль) і, певна річ, вона  будити людей тому, що є ранковою. Коли я дивлюсь „Ранок”, то прокидатись аж ніяк не хочеться. Чому? Та тому, що ведучим самим не цікаво розповідати те, що вони знайшли у журналах, газетах та інтернеті. Цю інформацію багато глядачів і так вже знає. Цікаво спостерігати, як ведучі спілкуються одне з одним. Тема їхніх розмов навряд чи має розважальний чи  пізнавальний характер.  Виглядає, що їх  ведуть для того, аби затягнути паузу між сюжетами або блоками.
Тепер проаналізуймо роботу ведучих з гостями у студії. За задумом, це мали б бути   інтерв’ю з відомими людьми, фахівцями певної галузі, які можуть допомогти  з’ясувати  проблеми, що турбують глядача. З екрану ж виглядає так, що глядача не цікавлять запрошені, тому що дзвінків у студію дуже мало. Це означає, що або  запрошують не тих людей, або не зачитують  проблемних питань.
   Я вважаю, що прямий ефір – це найцікавіше, що може запропонувати  ТБ. У таких програмах можна порушувати найцікавіші теми – все прозвучить в ефірі! Оскільки такі програми не потребують відеокадрів, то ведучий може сказати останні новини першими, розповідати надцікаві маловідомі факти, негайно реаґувати на питання чи закид глядача і т.д. Часом і теми цікаві знайшли, але усе  має нашарування  містечковості. Хоча, я впевнена, якщо б хлопцям та дівчатам з „молодіжки” дали більше волі, заохотили нормальними зарплатами, купили нову техніку – вони б обов’язково зробили суперпопулярну програму. Нині, на жаль, „молодіжка” ЛОД ТРК –плацдарм для навчання, як ТБ майстерності, так і того, як не треба робити.

Відгуки (1)