Ів Аньєс: «Журналістика – це щось більше, ніж професія!»
Вікторія Михальчук
Опубліковано: 18-11-2013
Розділи: Медіафілософія.
0
Французький репортер, екс-редактор газети «Le Monde», директор Центру підготовки і перепідготовки журналістів у Парижі, автор «Підручника журналістики», Ів Аньєс прочитав лекцію на тему «Журналістська професійна етика як мета для мас-медіа, журналістів, публіки» в приміщенні Школи журналістики УКУ.
Ів Аньєс розповів про особливості французької журналістики та зізнався, що у Франції журналістика має спеціальний статус, оскільки суспільство визнає її роль у розвитку демократії.
Екс-редактор визначив декілька головних рис справжньої журналістики:
- Журналіст повинен бути чесним і правдивим у висвітленні інформації.
- Справедливим у поданні думок і різних сторін.
- Зрівноваженим та незалежним від джерел, об’єктивним у висвітленні інформації.
Але чого хочуть від журналістики звичайні читачі/слухачі/глядачі? Відповідь проста – повної свободи висловлювання. Французький журналіст до цього додав: «Громадськість є справжнім шефом журналіста. Журналісти повинні писати не для працедавця, а для громадськості». Тобто свобода висловлювання саме у тому, аби звичайна людина могла оцінити ситуацію адекватно. Ів Аньєс також наголосив, що при написанні матеріалу обов’язково потрібно висвітлювати позицію кожної зі сторін: і керівників, і звичайних працівників – якщо між ними виникла суперечка. Аудиторія повинна побачити усі можливі сторони проблеми, а висновок зробити самостійно.
«Кодекси повинні визначатися самою професією, а не державою чи громадськістю», журналіст повинен вміти відстояти свою позицію. Також Ів Аньєс закликає журналістів поменше оперувати емоціями людей, оскільки це хавдання маркетологів. А от для того, щоб зацікавити своїх прихильників, варто завжди шукати для них нову подію, якої ще не було, бо «справа журналіста – допомогти зрозуміти світ».
Також розглянули питання актуальності старих медій (газета, радіо, телебачення), порівняно з новими (Інтернет), питання перевірки інформації у її правдивості, а також її актуальності.
У французьких виданнях джинси немає. Зате присутні такі огріхи:
- Медіа копіюють одні одних, подають одну і ту ж інформацію. А лідером є агентство France Press.
- Журналістика Франції вийшла з політики та літератури – сфер, які формують думку. Це суперечить англосаксонській журналістиці факту.
- Спектакль з фактів, а не їх пояснення.
- Поверховість і спрощення.
- Персоналізація та емоції на шкоду роздумуванню.
Також йгла мова про журналістські розслідування. «Я не люблю терміну «розслідування», – зазначає Ів Аньєс, – бо вважаю, що вся праця журналіста полягає у розслідуванні, перевірці фактів, дослідженні інформації. Завдання журналіста дізнатися правду».
На завершення французький колега побажав: «Намагайтеся бути кращими, ніж ми».
Довідка. “Підручник із журналістики” Іва Аньєса був уперше опублікований 2002-го, зараз готується його третє видання.