0
Лонгріди – об’ємний вимір довгих текстів в інтернет-просторі
Кожній науці, кожній галузі потрібні свої прогресори, свої реформатори, такі-собі жителі планети Вулкан, у яких логіка і тяга до знань стоїть на першому місці. Однак бути командором Споком, який прийде, підніме руку і з вітальним жестом вулканців скаже життєствердне “Live long and prosper!” зовсім не легко. Уявити важко, скільки зусиль потребуватиме реалізація маленького, здається, слова – “long” (вже не кажу про”prosper”). Потрібна постійна еволюція методів, форм, різноманіття подання. Мізки ламати доведеться довго і з насолодою – проте часом щось та й приходить.
От про один із варіантів продовження життя і забезпечення процвітання журналістиці як ремеслу і науці й розповів студентам громадський діяч і соціолог Тарас Прокопишин. Майстер-клас “Теорія і практика лонгрідів” став першим в серії занять програми “До універсального журналіста через університетську освіту”, яка стартувала цього року на факультеті журналістики. Співзасновник проекту “The Ukrainians” розповідав про один із модних трендів сучасної журналістики – лонгріди як форму подання тексту.
Що ж таке “лонгрід”? Це текст, який за обсягом довший, ніж стандартна інтернет-публікація, але коротший, ніж новела. Основою його обов’язково є конкретна історія, яка обрамлена в максимум мультимедійності – фото, відео, інфографіку, інтерактивні карти, тощо. В принципі, важливим при створенні лонгрідів є не так сам текст, як його “співпраця” з ілюстративним матеріалом. Саме ця форма подання статей і стала новим аргументом у дебатах про “швидку” та “повільну” журналістику, адже довгий час більшість журналістів і читачів стверджували, що при інтернетному інформаційному перенасиченні довгі, ґрунтовні тексти якщо не відійдуть у небуття, то, принаймні, суттєво втратять позиції. Проте з появою нової форми подання текстів мода на longform journalism повертається. Зараз майже кожне інтернет-ЗМІ старається зробити якщо не окрему рубрику, то хоча б час від часу публікувати матеріали такого типу. До речі, про новинки – лектор, розпочинаючи заняття, коротко розповів про інші нові форми у журналістиці – це explanatory journalism (тенденція пояснювання інформації, яка подається в новинах), data journalism (статті побудовані в основному на числових даних, радше скидаються на порівняльні таблиці), croudsource (дописи до спільного проекту, на кшталт Вікіпедії), drone journalism (робота з дронами – в основному зйомка), robot journalism (новини створюють не люди, а машини). Однак основний акцент майстер-класу припав саме на longform журналістику.
Які складові цікавого та успішного лонгріду? Як стверджує Тарас Прокопишин, насамперед повинен бути добре сформований та продуманий контент – підібрані і допасовані один до одного текст, фото, відео, інфографіка і взагалі все, що, на думку автора, допоможе сприйняти інформацію та максимально передати задум. Наступний пункт, про який згадували вище – це історія, цілісна і з хорошим мультимедійним обрамленням, в якій бажано окреслити певного героя, щоб реципієнти краще сприймали розповідь. Лектор також особливо наголошував на різних шарах контенту – для кращого засвоєння інформації Тарас Прокопишин рекомендує виділяти цитати, які допоможуть сегментувати текст, чим пришвидшать процес його запам’ятовування.
В рамках майстер-класу лектор також ознайомив студентів з основними платформами, на яких творяться лонгріди та провів короткий екскурс по основних функціях кожної з платформ. Виділив він три основні (і, що особливо важливо для студентів – безкоштовні) сайти. Це readymag.com, medium.com та tilda.cc. Вони дозволять швидко і доволі легко створити, зверстати та втілити своє бачення самостійно.
Зрештою, отриманої на майстер-класі інформації з головою вистачає, щоб почати працювати з лонгрідами. А далі – немає меж для вдосконалення. Сумнівно, що комусь вдасться стати командором Споком, але долучитись (хоча б частково) до когорти тих, завдяки яким журналістика хоч помалу, але таки житиме довго і процвітатиме – чому б ні?
Фотозвіти та стислий опис майстер-класу – за посиланнями:
https://www.facebook.com/newmedialviv/photos/pcb.636750943094004/636750586427373/?type=3&theater
та
https://www.facebook.com/newmedialviv/photos/pcb.636752096427222/636751473093951/?type=3&theater
*Майстер-клас Тараса Прокопишина на базі кафедри нових медій факультету журналістики ЛНУ відбувся в рамках проекту «До універсального журналіста через університетську освіту» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні
