Повномасштабну війну ми проживаємо не лише в реальності, а й через медіа. Фотографії, відео, документальне кіно та інші формати фіксують події війни. Технології віртуальної реальності пропонують не лише дивитися, а й бути з відчуттям присутності. VR-проєкти про війну в Україні дають глибше співпереживання та емоції, майже фізичне відчуття подій. Але разом із цим постає питання: чи справді такий досвід допомагає краще зрозуміти війну – і кому саме? Чи не перетворюється травматичний досвід на розважальний медіаформат, де емоційна інтенсивність підміняє усвідомлення?

Межа між свідченням і медіаефектом у VR

Ми звикли, що у традиційній моделі здебільшого віртуальну реальність використовують у розважальних цілях, але вона цим аж ніяк не обмежується. Сама функція повного занурення на відчуття присутності допомагає глибше показати та розкрити певні події. Віртуальна реальність діє на органи чуття в обхід раціонального критичного мислення. Звуки та візуальне моделювання викликає у користувача різні емоції.

VR-проєкти про війну в Україні створені для того, щоб показати не тільки українцям, а й світу, те що відбувається. Завдяки такому способу можна просто відчути, і глибше замислитись над подіями в Україні. Однак сильна реакція глядача не завжди означає глибше розуміння. Навпаки, інколи надмірна емоційність може блокувати рефлексію, залишаючи людину з відчуттям шоку або співчуття без подальшого осмислення причин, наслідків і відповідальності.

VR у воєнному контексті вимагає постійного критичного мислення. Питання полягає не лише в тому, чи може віртуальна реальність допомогти зрозуміти війну, а й у тому, як саме вона формує це розуміння. Межа між свідченням і споживанням, між емпатією та медіаефектом залишається малою, і саме її усвідомлення визначає, чи стане VR інструментом пам’яті, чи черговим способом перетворення війни на досвід для перегляду.

Українські VR-проєкти

Імерсивний проєкт «First Day» (Доба перша), де головна мета занурити глядача у перший день повномасштабного вторгнення. Він ґрунтується на реальних історіях людей, де можна побачити будинки Київщини зруйновані снарядами ворога. Ефект безпосередньої присутності цього проєкту пропонує глядачеві «пережити» перший день чи навіть години 24 лютого 2022 року, а саме через реконструкцію реальних просторів і особистих історій. Цей проєкт про певні емоції, що відбувалися з українцями у перші дні великої війни, де замість своїх цілих будинків вони бачили руїни.

VR-проєкт було представлено на 80-му Венеційському кінофестивалі, режисер – Валерій Коршунов. Проєкт здобув перемогу у конкурсі навчальної платформи фестивалю Biennale cinema college.

«Люди, що подивились роботу реагують по різному, хтось спілкується з нами по пів години, хтось плаче у шоломі віртуальної реальності чи після досвіду. Ми ділимось нашою власною історією і трансформацією, що відбулась з нами за перші дні повномасштабного вторгнення. Ми не жахаємо, не переконуємо, ми показуємо як воно було. А з цим важко сперечатись», – зазначає режисер Валерій Коршунов.

Транслювати та показувати нашу реальність іноземцям важливо, це можливість донести людям те, що відбувається в українському суспільстві, та задокументувати злочинні дії агресора.

Фото: з Facebook-сторінки «FIRST DAY VR experience»

VR-фільм «Перший бій» – навчальний проєкт про перший віртуальний бій. Він має на меті психологічно підготувати цивільне населення до реалій війни, зменшити страх невідомості та сформувати правильні реакції та поведінку у критичних ситуаціях.

Фільм повністю дає розуміння повного занурення та присутності на полі бою, де є звуки вибухів, пострілів і навіть моделюванням контузії. Також він допомагає зрозуміти як правильно оборонятися, який алгоритм дій у стресових ситуаціях та як надавати домедичну допомогу та евакуювати пораненого. У цьому випадку VR-проєкт слугує не тільки, щоб показати як це відбувається, а й також в цілях навчання, що допомагає людині більше  зрозуміти  й адаптуватися. Фільм створений  підрозділом розвитку та інновацій озброєння (ПРІО) спільно з компанією «Aspichi».

Уривок з фільму за покликанням.

Фото: ПРІО

VR-тренажер, який допомагає боротися військовим з фантомними болями. Тренажер використовують для реабілітації військових і цивільних з ампутованими кінцівками. Розробила реабілітаційний тренажер у віртуальній реальності VRNOW українська компанія Advin. Тренажер через спеціальні вправи допомагає відновити рухливість, зменшити біль і фантомні відчуття, а також тренує мозок і нервову систему.

«Я б сказав, що самі по собі фізичні вправи менш цікаві, ніж використання VRNow. Тут ви занурені в контент на 360 градусів. Заняття тепер набагато цікавіші, і я відчуваю набагато меншу втому, ніж коли користувався іншими тренажерами», – зазначає пацієнт.

Віртуальна реальність уже стала частиною сучасної медицини, де вона допомагає відновлювати тіло й мозок, змінюючи підхід до реабілітації навіть у найскладніших випадках.

Фото: VRNOW

Проєкти віртуальної реальності набули в Україні нового значення: вони поєднують документування, навчання та реабілітацію, доводячи, що технології, які багато хто вважає виключно розважальними, можуть допомогти у відновленні, адаптації та донесенні української реальності світу. VR дозволяє глядачам відчути події більш глибоко та емоційно, забезпечуючи ефект присутності та занурення. Такі проєкти відкривають нові можливості для підготовки до складних ситуацій, а також сприяють поширенню знань про досвід українського суспільства під час війни. Також цей формат дає більшу можливість висвітлити воєнні злочини, що допомагає донести та показати світу українську реальність.

Леся Абдуллаєва, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.