В українських медіа все частіше обговорюють цифрові технології та відзначають, що вони стали ключовим компонентом у боротьбі з корупцією в країні. У медіаматеріалах наголошується на тому, що цифрові рішення мають зробити державні процеси більш прозорими.

Державні медіаресурси активно аналізують, як саме цифровізація впливає на зменшення корупції, найчастіше звертаючи увагу на успішні приклади впровадження відкритих платформ і сервісів на основі даних. Офіційні джерела та проурядові медіа подають цифровізацію як один із найуспішніших антикорупційних проєктів останніх років.

Наприклад, Державна інспекція архітектури та містобудування у липні 2025 року заявила, що завдяки запуску Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) економічний та антикорупційний ефект у галузі перевищив 20 млрд грн. Тут наголошують, що автоматичний розподіл заяв, електронні перевірки та онлайн-погодження практично ліквідували побутові хабарі, які раніше були нормою у містобудуванні.

Такі цифри не можуть не вражати, адже це дозволяє зробити такі процеси повністю доступними та прозорими, з можливістю бачити всі етапи від початку до кінця.

Схожим чином медіа оцінюють нову платформу для публічних закупівель “Prozzoro”. У листопаді 2025 року НАЗК повідомило, що за результатами п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій ОЕСР Україна отримала 66 балів зі 100 за доброчесність публічних закупівель. “Prozorro” подається як приклад системи, де тендери, ціни та учасники є повністю відкритими для громадського і журналістського контролю, а сама модель відповідає міжнародним стандартам прозорості.

Фото з сайту “Prozzoro”

Водночас відкриті дані стали ключовим інструментом і для журналістських розслідувань. Засновник YouControl Сергій Мільман в інтерв’ю зазначав, що лише з використанням цього сервісу було підготовлено до 17 тисяч розслідувань, значна частина яких стосувалася корупційних схем у бізнесі та владі. Сергій Мільман також зазначає:

“Понад 20 тисяч разів YouControl використали у своїй роботі українські та іноземних медіа і згадували сервіс у своїх матеріалах. Серед яких Forbes Ukraine, NV, NGL.media, The Page, Mind. UA, The New York Times, The Guardian та інші.”

Таким чином цифровізація не лише декларує ефект, а й створює інфраструктуру для його перевірки, а також допомагає не тільки держ установама,а й у журналістській сфері.

Однак уже впродовж 2025 року в медіа почала з’являтися системна критика. Журналісти та галузеві експерти зазначають, що цифрові інструменти ефективні у боротьбі з корупцією в рутинних і масових процедурах, але майже не стримують зловживання на рівні топ-чиновників, насамперед в оборонній та енергетичній сферах.

У будівельній сфері ЄДЕССБ дедалі частіше критикують самі учасники ринку. Експертка Ірина Гальченко “Proinfobud” у своїй статті зазначає: “ЄДЕССБ, будучи автоматизованою системою, нездатна до гнучкості чи “людського розуміння”. Вона діє за жорстким алгоритмом: якщо хоча б один параметр не відповідає нормі, система блокує процес…”

Property Times описують систему як надмірно жорстку. Формальні помилки призводять до блокування проєктів, забудовники несуть додаткові витрати, а повернення документів без чітких підстав створює нові можливості для тиску з боку контролерів. Експерти говорять про “нові ризики”, які замінили старі корупційні практики, але не зникли повністю.

Подібний парадокс фіксують і в сфері публічних закупівель. Попри формальну прозорість “Prozorro”, у 2025 році НАБУ викрило кілька схем в оборонних закупівлях, де використовувалися винятки з правил: тендери без розкриття постачальників, завищені ціни на дрони та засоби радіоелектронної боротьби. За даними слідства, йдеться про десятки мільйонів гривень збитків, попри існування цифрових процедур.

Найяскравішим прикладом стала справа щодо цифровізації оборони НАБУ та САП встановили, що під час розробки програмного забезпечення “Дзвін” для ЗСУ технічне завдання навмисно змінювали, аби штучно завищити вартість робіт. За версією слідства, це призвело до розкрадання 246 млн грн попри те, що проєкт формально належав до сфери “цифрової трансформації”.

Фото з сайту НАБУ

Цифровізація реально полегшила роботу державних процесів і зробила їх більш прозорими, зменшивши дрібну корупцію, особливо у випадках масових та рутинних процедур, таких як будівництво чи публічні закупівлі. Водночас її антикорупційний ефект залишається обмеженим там, де рішення ухвалюються на найвищому рівні і де самі правила гри можуть змінюватися вручну.

Софія Дмитрук, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.