Блогери ближчі за журналістів? Як переконливий імідж впливає на довіру аудиторії

Поліна Скригіна

Опубліковано: 05-11-2026

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Блогер повідомляє про подію на власній кухні, ділиться відчуттями, знімає епізоди повсякденного життя й пояснює ситуацію так, ніби звертається до близького друга. Журналіст навпаки — викладає лише факти, перевіряє інформацію та вказує джерела. Для певної частини аудиторії перший формат може здатися ближчим і зрозумілішим. Проте, чи справді це означає, що професійним медіа довіряють менше, ніж блогерам?

У 2026 році, громадська організація  «Детектор медіа» оприлюднила дослідження «Індекс медіаграмотності українців: 2020–2025», і воно показує неоднозначну картину. За результатами дослідження, 78% респондентів повністю або частково довіряють інформаційному контенту відомих блогерів у соціальних мережах. Але заразом у прямому порівнянні журналісти мають трохи вищий показник довіри, ніж блогери і коментатори, а саме 25% проти 22%.

Опитування проводилося 15–29 грудня 2025 року серед 1612 повнолітніх українців віком 18–65 років. Джерело: Детектор медіа

Ці показники потрібно розглядати разом. Великий відсоток довіри до контенту відомих блогерів ще не доказує того, що аудиторія загалом вважає їх надійнішим джерелом, ніж журналісти. Імовірніше, опитані мали на увазі конкретну людину, її особистий досвід, оцінку або інформацію про важливі події.

За текстом чи відео блогера завжди відчувається жива людина з її характером і харизмою. Блогер звертається до читачів від першої особи, демонструє власні емоції і формує унікальний стиль спілкування. Внаслідок цього аудиторія сприймає його не лише як джерело інформації, а і як людину, яку давно знає, і чиї погляди їй вже знайомі.

Дослідження «Детектора медіа» конкретизує цю відмінність. 52% респондентів вважають, що блогери частіше висловлюють власну позицію стосовно подій. Ще 48% вважають, що вони подають інформацію більш яскраво і емоційно ніж медіа. А те, що блогерський контент здебільшого наповнений непублічною, або інсайдерською, інформацією, повʼязують ще 45%. Джерело: Детектор медіа

Ці результати ілюструють думку аудиторії, а не доводять, що блогери мають більше доступу до ексклюзивних фактів. Однак вони показують, чим саме блогерський формат приваблює користувачів.

Матеріали про масовану російську атаку на Київ у ніч на 2 липня 2026 року є хорошим прикладом. Російські війська використали дрони і ракети, внаслідок чого були пошкоджені житлові будинки і загинули десятки людей.

2 липня блогер Мирослав Олешко опублікував відео, яке висвітило цю подію. За даними моніторингу українських соцмереж, проведеного Texty.org.ua протягом 2-5 липня, ролик набрав понад 95 тисяч переглядів. У відео блогер наголошував, що настільки масштабну російську атаку з спричинили дії українського керівництва і удари по території росії напередодні. Видання Texty.org.ua вважає, що така подача допомагає Росії звинувачувати Україну у власних обстрілах. Джерело: Texty.org.ua

Рівночасно «Суспільне» 2 липня також опублікувало новину про наслідки атаки. У ній редакція повідомила про руйнування будинків, загиблих і поранених, посилалася на повідомлення міського голови Києва і очільника Київської міської військової адміністрації. «Українська правда» того самого дня також оприлюднила матеріали про наслідки удару, посилаючись на ДСНС і представників міської влади.

Джерело:  Українська правда

Тут можна побачити різницю між двома форматами подачі. Центральне місце посідає авторська інтерпретація — у блогерському відео, опис наслідків і відомості, отримані від названих джерел — у новинних матеріалах.

Варто взяти до уваги, що це порівняння не означає, що контент будь-якого блогера будується на маніпуляціях, а кожна редакція публікує кожен матеріал безпомилковою. Щоб зрозуміти, чи можна довіряти статті, потрібно самостійно перевірити факти. Важливо подивитися, звідки автор взяв інформацію, чи правильно він її передав і де в тексті реальні факти, а де просто його особиста думка. Саме на цьому етапі стає ми помічаємо різницю між емоційно переконливою розповіддю і матеріалом, у якому юзер може самостійно перевірити наведені дані.

У новинах, до яких ми звикли, матеріал часто організований навколо події. Що сталося? Де? Коли? Хто причетний і які є підтвердження? У блогерському відео центральною фігурою зазвичай стає сам Блогер. Яка його реакція? Інтонація?

Така подача створює враження близького спілкування. Звертання до аудиторії наче до друзів, гумористична подача і емоційні реакції роблять інформацію легшою для сприйняття.

Впевнено і переконливо можна подати як перевірені факти, так і непідтверджені, тому варто не забувати що неформальний тон сам по собі не засвідчує точність матеріалу.

За даними «Детектора медіа», 44% опитаних вважають, що блогери вільніші за журналістів у виборі тем і подачі матеріалу.

Те, що блогери вільніші за журналістів у виборі тем і подачі матеріалу, вважають 44% інтерв’юйованих, за даними дослідження “Детектор медіа”. Джерело: Детектор медіа

Особистий блог і справді може давати можливість автору швидше реагувати на події і використовувати власний формат.

Але навіть без редакції, інші впливи залишаються. На зміст повідомлення можуть впливати продакт-плейсмент, інтереси власної аудиторії або бажання збільшити перегляди.

Блогерів не варто оцінювати лише за кількістю підписників, адже вони мають різні пріоритети. Автори особистих, розважальних чи експертних сторінок працюють з інформацією по-різному і за перевірку мають різні рівні відповідальності.

Дослідження показують, що немає доказів, що українці мають більший рівень довіри до блогерів, ніж до журналістів. Разом із тим вони демонструють, що блогерам приписують емоційнішу подачу і більшу незалежність у виборі тем.

Довіра будується на якості аргументації, достовірності джерел і готовності автора відповідати за опубліковану інформацію, а не лише на манері спілкування чи переконливому образі.

Поліна Скригіна, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.