Що допомагає журналісту під час кризи: надія, відповідальність за свою місію, звичка до професійних навантажень чи щось інше? Який медіа-досвід отримали нещодавні випускники журналістських шкіл?

З метою осмислити досвід становлення незалежної журналістики в Україні та трансформації усередині й поза професією “Майстерні громадської критики” спілкувалися з представниками різних поколінь журналістики й журналістської освіти. Їхні думки ми пропонуємо Вашій увазі.

Олена Воротилова, випускниця ТНУ ім.В.І.Вернадського, продюсер російського телеканалу РЕН ТБ («Тиждень з М. Максимовською» і «Репортерські історії»).

Як виглядає українська преса сьогодні, порівняно з тим, що було на початку Вашої кар’єри?

В Україні спостерігаємо те, що відбувається в усьому світі – прискорення  у розповсюдженні інформації. Інтернет-ЗМІ виходять на перший план, отримують особливий статус та свого користувача. Тому мені здається, варто говорити вже не про «читача» преси, а про користувача, «юзера» електронної інформації. Газети програють віртуальній мережі. Вона виглядає більш жвавою, бо надає кожному журналісту можливість швидкого зворотного зв’язку з аудиторією, а користувачам – коментувати матеріали в режимі онлайн.

Як змінились Ваші погляди на журналістику за час роботи у ЗМІ?

Я зрозуміла, що журналістика рідко на що впливає, і не варто мати ілюзії з щодо цього. Четвертою владою вже давно стало просунуте суспільство, а не журналістика. Ми говоримо, пишемо, показуємо, у нас є така можливість. Але наша справа – лише максимально об’єктивно доносити інформацію. За три роки роботи в одній з найпопулярніших інформаційно-аналітичних програм Росії, я зрозуміла, що роль журналіста надто мала. Через годину глядач забуває майже все. Звичайно, журналістика, може дати поштовх для людських роздумів, але змінити людину вона не може.

На Ваш погляд, які зміни потрібні українським ЗМІ, щоб відповідати міжнародним стандартам? Що може допомогти у цьому процесі?

У найближчі часи медії, на мій погляд, залишатимуться посередниками між народом та владою. Але якщо ЗМІ будуть шукати тільки нові форми діалогу, то суспільство пристосується до цього, і жодних змін не буде. Ми будемо спостерігати лише імітації демократичних ЗМІ.

Яку роль для України відіграють нові медії у найближчий перспективі?

Нові медії – нові користувачі інформації, мобільних пристроїв, розваг… Чи змінять ці процеси Україну? Так, змінять. Але все залежить від цінностей тих, хто створює інформаційний продукт і тих, кого ним нагодують. Хтось з нас ніколи не завітає до Макдональдса, а хтось захоплюється фаст-фудами. Інші завжди надаватимуть перевагу власним стравам, слідкуватимуть за якістю. Таких небагато, але саме вони творять медіа-культуру. Тому вони зможуть об’єднати якість думок з «голими» технологіями.

Публікація написана в рамках проекту “Майстерні громадської критики”
Финансова підтримка проекту: Фонд розвитку українських ЗМІ, Посольства США в Україні

Comments are closed.