Мультимедійні лонгріди. Новий формат на прикладі «Радіо Свобода»
Марія Дорофєєва
Опубліковано: 17-02-2026
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Набирають популярності проекти, які вміщують в собі велику кількість матеріалу. Вони поєднують у собі інтерактивність, текст та візуальні складові. Велика кількість інформації подається легшою для сприйняття, вона структурується та аналізується. Такі формати цікавіші для аудиторії, адже читач сам взаємодіє з текстом, обирає відео для перегляду, фотографії, аудіозаписи. Все це допомагає занурити в історію та дізнатись більше цікавих фактів, не втрачаючи уваги. Погляньмо, як це використовує Радіо Свобода.
Радіо Свобода перейшли від звичайного радіо до цілої платформи з різними проектами. Як і всі інші медіа, вони мають підлаштовуватись під нові реалії і розвивати формати для набору нової аудиторії. Платформа поєднує у собі лонгріди, аудіо- та відеоелементи, інфорграфіку та різні інтерактивні елементи. Мультимедійність дає змогу створити комплексний продукт, який дасть аудиторії вибір пріоритетного формату.
Медіа використовує її для створення повноцінного великого матеріалу на певні теми. До прикладу є масштабний проект «Чорнобиль. 35 років після катастрофи». Розпочинається все з відео, у якому пояснюється як і чому сталась катастрофа. А далі йде ціла хронологічна гілка всіх подій від 1970 до 2017 року. Десь вказується саме рік, а десь конкретна дата та час. Все це поєднується не з сухою подачею фактів, а з поясненням того, що відбувалось, повністю збережена хронологія всіх подій. Як відбувалось випробування, що сталось в день катастрофи, як евакуювали людей та що зараз з ЧАЕС – все це є в гілці. Ця інформація допомагає детальніше пояснити аудиторії всі події повʼязані з атомною електростанцією, показати наслідки трагедії. А також така детальна хронологія дає аудиторії зрозуміти трагічність подій у реальному часі.
Далі нам розповідають про перші тижні після аварії. Замовчування, відсутність йодованої профілактики, чому йшов «чорний дощ». Текст підкріплений архівними відео та фотографіями, які передають ту реальність, про яку розповідають.
Журналістка медіа поспілкувалась з героями книги Нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва. Хроніка прийшлості». Нам пояснюю чому обрали саме цих героїв, всі вони дотичні до цієї аварії і можуть розповісти багато цікавих фактіви. Окрім того нам показують як зараз вони живуть. Доступний як відео-, так і аудіоформат матеріалу, а розповіді доповнюються фотографіями.
Багато кому цікаво було дізнатись що сталось з природою у Чорнобилі, медіа дає нам цілий розділ з поясненням та фотографіями, який дає повну відповідь на це питання.
І завершають це списком літератури, творів образотворчого мистецтва, музики та кіно на тему Чорнобильської трагедії. До книг є невеликі анотації, вставлені уривки з народної творчості, картини можна побачити на фотографіях, а музику послухати прямо на сайті.
Вони зібрали унікальні свідчення, підняли рідкісні архівні матеріали та зберегли детальну хронологію подій. Великий обсяг інформації вміщений в один проект, який дає аудиторії можливість повністю дізнатись про події тих часів. Журналістська робота в подібних матеріалах величезна. Медійники не тільки збирають весь матері до купи, а й аналізують події, звертають до архівних даних, переглядають новини та спілкуються з героями, які краще розкриють вся історію. Для цього потрібна велика підготовка та розуміння теми. Не сухі факти, а розповіді живих людей, які через пережитий досвід розповідають свою історію.
Це приклад того, як факти, новини та архів перетворюються у цілу історію, про яку дізнається ще більше людей. Цей формат не відібʼє бажання читати, тут немає великих текстів, свій час читачі розраховують самостійно. Не потрібно переходити на інші сайти, щоб прочитати додаткову інформацію. Все вміщено на одній сторінці у різних розділах.
Ще одним проектом від Радіо Свобода є мультимедійний лонгрід «Мінна долина. Як розміновують землю Донбасу» 2018 року. З самого початку він відрізняється від попереднього. Як тільки завантажується сайт, нам пропонують увімкнути фонову музику, якщо далі під час прочитання це буде заважати, то внизу звук можна вимкнути. Візуально він також відрізняється. Це саме великий текст, доповнений фотографіями, тут менше інтерактиву і більше інформації.
Журналістка Тетяна Якубович провела день з Danish Demining Group – Данською групою з розмінування, яка працювала на ділянці поблизу Лисичанська. На той момент за розрахунками ОБСЄ розмінування цієї території могло зайняти десятиліття. Журналістка розібралась чому це займає так багато часу, як проходить робота та що для неї потрібно. Це дає читачу розуміння чому ж так довго цим займаються та наскільки робота важка.
У тексті пояснюється що означають кілки встромлені у землю, як збирається команда, як шукають вибухівку, пояснюються терміни і розповідаються історії людей. Олена захотіла спробувати зачищати територію, в неї було сильне бажання допомогти, щоб «моя дитина й інші діти ходили тут спокійно». Людмила з окупованого Первомайську розповідає що було на тренінгу та трохи про свою сімю. Всі вони дотичні до цієї теми, допомагають зачищати рідні землі, щоб людям було безпечно жити.
Ілюстрації ще більше розкривають тему. Під розмовою про кілки – їхні фотографії з насічками різним кольором, показується як їх багато по території. Під історіями жінок їхні фотографії у костюмах. Розповідають про пана Романа,який збирає залишки металу, під яким може бути вибухівка. І тут одразу є і фото відра, і місця, де їх найбільше, і самого Романа.
Сам текст поділений на частини ілюстраціями з підзаголовками. А для розуміння лексики є вставки, в яких є визначення. Наприклад в тексті розповідають, що поле всяне осколками та хвостовиками. Останнє слово виділено жирним шрифтом, а під реченням таке пояснення: «Мінометна міна має в хвостовій частині оперення, тобто стабілізатор для польоту – його часто називають хвостовиком». А в кінці тексту є втавка, що не відомо чи зачищають поля незаконні збройні сили «ЛДНР» і розповідається про допомого від закордонних партнерів.
Цей лонгрід кардинально відрізняється від попереднього. Він вміщує у собі велику кількість інформації в текстовому вигляді. Ми можемо дізнатись про історії конкретних людей, дотичних до тих обставин, про термінологію, чим це небезпечно, як багато часу на це потрібно і загалом про весь процес. Тут є багато фотографій, які візуалізують текст, вони уточнюють друбниці, показують масштаби роботи, техніку та просто людей, які очищають території.
Мультимедійні лонгріди можуть бути різними по вигляду, і це на демонструють проекти Радіо Свобода. Десь акцент на ілюстраціях, подіях, фактах та деталях, а десь на процесі, текстовій розповіді і поясненні. Обидва в собі зібрали багато інформації. Перший – архівні дані, документи, старі записи, мистецтво та історії сімей. Другий – повний день з командою, яка розповідає про свою роботу, розмови, історії і висвітлення важливої теми для розуміння людей. Обидва матеріали мають документальну цінність, як розповіді про певні події в історії України.
Марія Дорофєєва, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка






