Зображення згенеровано за допомогою штучного інтелекту

Гумор завжди був однією з головних складових телебачення, адже розважальні програми приносять телевізійним каналам високі рейтинги. Особливо гумористичні шоу, які за тривалий час існування в телеефірі сформували собі репутацію та постійну авдиторію глядачів.

Однак ситуація кардинально змінилася після початку повномасштабного російського вторгнення, коли найпопулярніші канали об’єдналися заради трансляції телемарафону “Єдині новини”. На деякий час з екранів зникла будь-яка комерційна реклама, як і розважальний контент, тому що сміятися в новій реальності виглядало недоречно.

Згодом українці почали використовувати сміх як зброю й хорошу можливість поглузувати над помилками та недолугістю ворога. Цей тренд підхопили медіахолдинги та вирішили, що комедійні програми час повернути на екрани.

Проте на них вже чекав сильний суперник, який власне і зібрав у собі всі прояви “нової хвилі українського стендапу” та нового підходу до гумору — YouTube.

Хто перемагає у змаганні за прихильність глядачів

Піком зацікавленості до українського сегмента YouTube став березень 2022 року. Тоді боротьба на фронті також дала поштовх попкультурній боротьбі проти контенту агресора. Українці свідомо відмовлялися від перегляду відео російських YouTube-каналів й натомість підтримували діяльність співгромадян. Це призвело до зниження кількості переглядів російських YouTube-каналів з України на 2,5% та зростання зацікавленості в українському контенті до 25,2% у 2022 році. За даними дослідження Громадянської мережі “Опора”, у 2023 році YouTube посів друге місце у списку найпопулярніших соціальних мереж серед українців — платформі віддали перевагу 66,2% респондентів. Водночас в загальному соціальні мережі є основним джерелом інформації майже 80% українців, що вказує на перевагу над телебаченням (62,5%).

Джерело: ОПОРА

Політичні та історичні теми користуються в YouTube найбільшою популярністю, але за останні кілька років на платформі також почали функціонувати безліч розважально-гумористичних каналів. Серед них “Леви на джипі” — канал, який популяризує український гумор. Станом на січень 2024 року він налічує майже мільйон підписників та в загальному 172 млн переглядів. Ще один канал зі схожим контентом — “Ветерани космічних військ”, резиденти якого також здебільшого працюють над розважальними відео. Станом на січень 2024 канал назбирав 335 тис. підписників та сумарно майже 55 млн переглядів. Ситуація з комедійними шоу на телебаченні залишається незмінною — авдиторію між собою розподіляють “Квартал 95” (канал “1+1 Україна”) та “Dizel Show” (канал ICTV2). Ці програми є досить впізнаваними серед глядачів, тому телеканали фокусуються на їхній дистрибуції, а суперники поки не наважуються вкластися в нові шоу через ризик зазнати невдачі, яка в теперішніх умовах ринку може стати нищівною.

Попри зниження зацікавленості в телебаченні, нові випуски “Кварталу 95” та “Dizel Show” зібрали багато глядачів. Наприклад, зі старту нового сезону “Dizel Show” стабільно знаходився серед п’ятірки найпопулярніших телепрограм у вересні, жовтні та листопаді 2023 року. Новорічне шоу “Кварталу 95” (2024) отримало частку дивлення 30,1% протягом 31-го грудня й склало основу переглядів телеканалу “1+1 Україна” на платформі Київстар ТБ. “Квартал 95” та “Dizel Show” не відстають від своїх Інтернет-конкурентів і на YouTube, адже вони викладають записані випуски шоу після прем’єри на телебаченні. Те саме новорічне шоу від “Кварталу 95” на YouTube вже нараховує понад 2 млн переглядів, а на канал підписано 4 млн користувачів.

Схожа кількість підписників і в “Dizel Show”, але переглядів менше. Зокрема, одне з останніх відео на каналі, яке теж є записом новорічної програми, проглянули понад 1 млн разів. Випуск “Левів на джипі” теж в середньому збирає від 900 тис. до 1 млн переглядів. Одне відео “Ветеранів космічних військ” коливається в діапазоні від 200 до 900 тис. переглядів. Цікавим є той факт, що багато резидентів та запрошених гостів як “Левів на джипі”, так і “Ветеранів космічних військ” брали участь в телевізійному шоу “Ліга сміху”, яким займається “Квартал 95”.

Новий підхід від YouTube-каналів

Найпопулярніші комедійні YouTube-канали намагаються не працювати лише з якимось одним форматом, а одночасно пропонувати публіці кілька. Такий підхід значно розширює коло потенційної авдиторії — глядачеві пропонують різноманіття, а не обмежують у виборі. “Леви на джипі” проводять із відомими гостями вікторини, дискутують або грають в ігри. “Ветерани космічних військ” працюють зі схожими рубриками. Особливість полягає в тому, що так чи інакше в кожному відео присутня імпровізація: учасники не говорять за чітко написаним сценарієм. Це розширює межі комедійності й наслідує стендап, однак коміки не спілкуються з авдиторією напряму. Вони гостро жартують на актуальні теми або розбираються в біографії запрошеного гостя. Незмінними залишаються жарти про романтичні стосунки, оригінальні життєві історії або про що завгодно, що потрапить в поле зору коміка.

Відчутним є вплив війни, яка породила як багато трагедій, так і багато гумору. Коміки жартують про невдачі росіян, висміють їх негативні риси й відзначають неабияку хоробрість українців; наше вміння так чи інакше реагувати на інформацію або пристосовуватися до теперішнього стану справ. Всім відомо, що в соціальних мережах цензура набагато слабша за телевізійну, тому це слугує додатковим натхненням для учасників комедійних шоу. Можна часто почути лайку або жарти на відверті теми, які на телебаченні або подали б завуальовано, або взагалі б забракували. Оскільки у випусках присутня імпровізація, не всі спроби пожартувати стають успішними. Зазвичай таке трапляється з коментарями на чутливі теми на кшталт расизму чи сексизму.

Наприклад, в одному з випусків “Левів на джипі” учасниця, намагаючись придумати запитання на відповідь “А я був у стані афекту”, сказала “А чому ти вчора прийшов до мене додому, на***** і сказав прибирати?”, на що комік Микола Зирянов відповів “А я був у стані правди”. Авдиторія в залі сприйняла жарт прохолодно, тому Микола одразу наголосив на тому, що це всього лише “прикол”.

На YouTube також досить популярний формат сатиричного огляду новин: коли ведучі обирають найважливіші або ж найнезвичніші новини за певний проміжок часу і доповнюють їх власними жартами. Цей формат, зокрема, характерний для каналів “Телебачення Торонто” та “рома геній”. За майже 12 років функціонування “Телебачення Торонто” здобув неабияку прихильність користувачів, і саме шоу “#@₴?$0” стало однією з візитівок каналу. У програмі канадський журналіст Майкл Щур, якого грає телеведучий та журналіст Роман Вінтонів, розповідає про головні новини тижня. Дайджести супроводжуються численними жартами й посиланнями на попкультуру.

Продюсер шоу Євген Самойленко та сценаристи в інтерв’ю для видання The Village Україна сказали, що хоч вони й використовують “мову мемів” для молодої авдиторії, але під мемами маскують серйозні теми: “Меми – це ж не про котиків. Це про те, що ми можемо маскувати серйозні речі під котиків. Тобто надягати на щось маску котика, але говорити насправді про антикорупційний суд. Сподіваючись на те, що хтось зачепиться спочатку за простіший рівень, хтось дійде до другого, до третього”.

Зацікавити молодь в суспільно-політичному житті через меми та своєрідний “сміх крізь сльози” – це оптимальний спосіб в площині Інтернету, адже меми власне і зародилися в Інтернеті. Молодше покоління охочіше почне досліджувати якусь тему, щоб зрозуміти жарт, аніж через довгий аналітичний матеріал. Схожа ідея зародилася у головного редактора відеожурналу “Ікла”, який почав вести авторський YouTube-канал “рома геній”. На ньому автор обговорює новини з України та світу, гучні скандали чи неоднозначні ситуації. В межах каналу Роман веде рубрику “Кринж тижня”, в якій приділяє особливу увагу історії або людині, яка змушує інших відчувати сором. Порівняно з “Телебачення Торонто”, над яким працює ціла команда в студії, Роман знімає свої відео в простіших умовах, але від цього його легка та ненав’язлива подача інформації тільки виграє.

Як телепрограми намагаються зберегти актуальність

“Квартал 95” та “Dizel Show” досить комфортно почувають себе серед дорослішої авдиторії. Попри це вони теж регулярно працюють над присутністю в диджитал-середовищі. Окрім YouTube, в обох програм є офіційні сторінки в Instagram та TikTok, де можна побачити уривки конкретних гумористичних номерів чи кадри із залаштунків. Поширення стендапу спонукало організаторів програм до залучення формату в телеефір.

Наприклад, в одному з проєктів “Кварталу 95” – шоу “Жіночий квартал” – неодноразово виступала стендаперка Лєра Мандзюк. Інший проєкт студії – “Improv Live Show” – цілковито базується на імпровізаційному гуморі. Він, власне, і є прямою відповіддю телебачення на численні імпровізаційні YouTube-шоу, тому що в “Improv Live Show” зіркові гості та коміки грають в ігри, беруть одне в одного інтерв’ю чи готують “не своїми руками”. Можливо схожість таких програм теж пояснюється тим, що в “Improv Live Show” брали участь деякі представники вищезгаданих YouTube-каналів.

Загалом гумористичні телепрограми теж не залишаються осторонь замальовок з теперішнього життя українців. Як “Квартал 95”, так і “Dizel Show” продукують різноманітні варіації глузливих скетчів про окупантів, вище політичне та військове керівництво РФ та її союзників, чи звичайних росіян. Сценаристи шоу також не забувають про одіозних українських політиків й намагаються слідувати трендам, популярним серед молоді. Але подають ці тренди крізь призму сприйняття мілленіалів (покоління 1984-2000 рр.) чи “бумерів” (покоління 1945-1964 рр.).

Наприклад, в одному з номерів “Кварталу” син знайомив своїх батьків з TikTok-блогеркою.  “Dizel Show” своєю чергою фокусується на гуморі, який можна віднести до так званої “байрактарщини” (назва походить від турецького безпілотного літального апарату) – явища, яке виникло в українському суспільстві під впливом російського вторгнення. Це поголовна хвиля патріотизму, яка характеризується використанням гучних висловів чи “мемів воєнного періоду” з метою популяризації комерційних чи мас-медійних продуктів (умовний приклад – газованка “ЗСУ”). На початку 2022 року байрактарщина була виправданою, тому що суспільство потребувало згуртування довкола символів протистояння. Але згодом всеосяжне використання назв зброї чи сленгових слів на кшталт “бавовна” (український аналог російського “хлопка”, яким окупаційна влада Криму називає ракетні удари ЗСУ) перетворилося у відверте паразитування на темі. У схожій манері “Dizel Show” полюбляє надмірно жартувати про “бавовну” й похідні від цього ситуації.

Коли жарти стають образливими

Намагаючись “бути на одній хвилі” й сміятися з актуального, телепрограмам не завжди вдається зробити це вдало. Йдеться знову ж таки про теми, пов’язані з війною. Скандал з номером “Кварталу 95” про переселенку зі Скадовська – найбільш вдалий приклад. Сюжет полягає в тому, що жінка зі Скадовська (Херсонська обл.) приїжджає на Закарпаття й розмовляє з місцевим мешканцем. Вона не може зв’язати українською і двох слів, і в цьому мала б полягати комедія, але замість того, щоб підтримати перехід російськомовних українців на українську, сценаристи “Кварталу 95” просто висміяли переселенців. Йдеться не лише про переселенців, а загалом усіх громадян, яким важко перейти повністю на українську через можливе глузування в разі мовленнєвої помилки. Як після таких номерів можна говорити про взаєморозуміння та сприяння українізації? Зрештою телеканал “1+1” заявив, що видалить запис номера з YouTube.

Схожий скандал трапився і з номером “Dizel Show” про українську сім’ю на тимчасово окупованій території (ТОТ). Автори буквально знецінили повсякденні труднощі, з якими зіштовхуються українці на ТОТ, описуючи все так, ніби в наших громадян є вибір між тим чи отримувати російський паспорт, чи ні. Насправді ж видача паспортів це один з елементів гібридної війни Росії й метод виявлення ідейних українців, яким у разі відмови може загрожувати навіть фізична розправа. У номері також фігурують Святий Миколай, який вигукує пафосні репліки в адрес окупантів типу “ваша країна лопне, як мильна бульбашка”, і власне представники російської армії – безглузді пияки, які не можуть впоратися зі зброєю. Недооцінка ворога – це ще одна складова “байрактарщини”, під впливом якої складається оманливе враження непереможності й притуплюється пильність. Ми можемо висміювати поразки окупантів, але не варто перетворювати це в єдиноправильну реальність.

Якщо на телебаченні проколи здебільшого дотичні до воєнної тематики, то на YouTube токі казуси частіше трапляються через сексистські коментарі. Окрім вже згаданого невдалого жарту в “Левах на джипі”, неможливо не оновити в пам’яті коментарі ведучого Володимира Остапчука на шоу “Мекнув — питайте” щодо того, якою має бути жінка на “10 з 10”. Тоді Остапчук сказав, що ідеальна жінка “поголена всюди”, і ще зробив кілька ремарок разом зі своїми гостями, блогером Богданом Буше та виконавцем POSITIFF, щодо целюліту й ваги. Після шквалу критики ведучому довелося виправдовуватися та говорити, що це тільки його думка.

Керівна партнерка консалтингової компанії TLFRD та викладачка Києво-Могилянської бізнес-школи Марина Стародубська у своєму лонгріді вказує на те, що Україна тяжіє до агресивного гумору — гострого, деструктивного та образливого. Його здебільшого використовують задля самоствердження, приниження предмета глузування й викривлення його  складових. Цей тип гумору не є чимось кардинально поганим і навпаки досить поширений в США, Великій Британії та країнах Європи (Польща, Сербія, Румунія, Хорватія). Проте часто трапляється так, що людина під час фактичної розповіді жарту чи висловлення думки неправильно зчитує контекст і (не)свідомо переходить “червоні лінії”. Така проблема існує не лише в Україні, але українським медійним проєктам варто приділяти більше уваги аналізу настроїв і ситуації. Тому що будь-яке новаторство може легко затьмарити хвиля обурення.

Святослав Сапєгін, магістрант факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.