Згідно з дослідженням USAID-Internews за 2024 рік, 73% українців отримують новини з Telegram. Месенджер фактично монополізував український інформаційний простір, витіснивши класичне телебачення та сайти традиційних медіа. Швидкість подачі інформації та відсутність жорсткої модерації зробили його максимально зручним для читачів. Проте ці ж характеристики перетворили Telegram на ідеальний майданчик для проведення інформаційно-психологічних операцій (ІПСО).  

Головна ознака цієї платформи — її архітектура, що дозволяє авторам зберігати абсолютну анонімність. Для класичної розслідувальної журналістики анонімний канал є глухим кутом. Тут немає державних реєстрів, де можна побачити кінцевого бенефіціара, чи публічних фінансових звітів про витрати на просування. Але там, де традиційні методи не працюють, починає діяти журналістика даних (дата-журналістика).

Цифрові сліди замість прізвищ

Анонімність у цифровому світі завжди відносна. Навіть якщо адміністратор ретельно приховує своє ім’я, геолокацію чи номер телефону, він неминуче залишає інші, набагато інформативніші сліди — метадані своєї активності.

Дата-журналісти не читають Telegram так, як це роблять звичайні користувачі. Вони ставляться до нього як до гігантської неструктурованої бази даних, де головна мета — знайти схожість поведінки. Якщо пів сотні різних каналів (від міських пабліків з мемами до «інсайдерських» політичних блогів) починають одночасно, з точністю до хвилини, розганяти однакову тезу чи робити масові взаємні репости, для аналітика це прямий доказ наявності штучної координації.

Механіка розслідування: від парсингу до графів

Дослідження тіньових сіток вимагає серйозної технічної підготовки і починається з парсингу — автоматизованого збору інформації. Використовуючи мови програмування (найчастіше Python та бібліотеки на кшталт Telethon або Pyrogram), журналісти підключаються до API месенджера. Це дозволяє за лічені години вивантажити архіви дописів із тисяч каналів. На виході розслідувачі отримують величезні таблиці, де кожен допис має унікальний ідентифікатор (ID), точний час публікації до мілісекунди, кількість переглядів та історію пересилань в межах платформи.

Проте побачити закономірності у таблиці на мільйон рядків фізично неможливо. Зібраний масив даних потребує візуалізації. Тут застосовується мережевий аналіз за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення (наприклад, Gephi). Журналісти будують інтерактивні графи: кожен Telegram-канал на екрані перетворюється на «вузол» (точку), а репост чи спільна згадка — на лінію зв’язку.

фото – візуалізація мережі дезінформації в межах Telegram за допомогою сервісу Gephi

Така візуалізація миттєво розкриває справжню структуру впливу. На графі чітко видно, як навколо кількох великих ресурсів утворюються «сузір’я» з десятків дрібних каналів, що імітують активність і накручують охоплення. Саме завдяки такій методології аналітики видання Texty.org.ua неодноразово будували карти дезінформаційних мереж, доводячи, як нібито українські патріотичні канали насправді керуються з єдиного центру.

Машинне навчання проти пропаганди

Оскільки обсяги інформації колосальні, розслідувачі все частіше інтегрують у свою роботу алгоритми обробки природної мови. Штучний інтелект навчають розпізнавати не лише ключові слова, а й емоційну тональність текстів (сентімент-аналіз).

Алгоритми здатні зафіксувати аномалії, які людина просто не помітить. Наприклад, ситуацію, коли сітка локальних каналів, що роками публікувала лише новини про ДТП, раптом синхронно переходить на специфічну лексику щодо мобілізації чи зриву мобілізаційних процесів. Крім того, комп’ютерна лінгвістика допомагає знаходити типові для російських ботоферм кальки чи механічні помилки перекладу, які масово розкидаються в коментарях.

Новий інструмент медійної безпеки

Журналістика даних у випадку з Telegram виконує функцію цифрового сапера. Її завдання — не просто спростувати окремий фейк, а деконструювати саму інфраструктуру впливу. Коли медіа публікують детальні карти скоординованих каналів, вони знищують найцінніший актив анонімних адміністраторів — довіру аудиторії. Сьогодні вміння написати скрипт для вивантаження даних, побудувати графік і проаналізувати статистику стали такими ж базовими навичками для розслідувача, як робота із запитами до держорганів. Саме цифрова аналітика дозволяє перетворити хаос соціальних мереж на структуровану доказову базу.

Віталій Пробитюк, студент факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.