«Українці вибухнули мемами»: як трансформуються меми та гумор у журналістиці
Поліна Скригіна
Опубліковано: 30-10-2026
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Мем може зʼявитися в соцмережах за кілька хвилин після гучної події, а вже на наступний день опинитися в новинній стрічці. Якщо для читачів це просто спосіб пожартувати, то для медіа це один з інструментів привернення уваги.
Гумористична подача в редакціях українських медіа активно розвивається, і тепер про меми не лише пишуть новини, а використовують їх як спосіб розповісти про суспільні події.
Популярність мемів у соцмережах легко виміряти. За даними дослідження Kantar Online Track, яке було проведено у квітні 2026 року серед 1000 українців віком 18–55 років, 87% опитаних переглядають короткі кліпи в соціальних мережах.
На питання “Чому ви дивитесь короткі відео?” 48% назвали бажання розслабитися, а підняти собі настрій обрали 39%. Меми переглядають майже половина опитаних, а саме 45% респондентів. Щоб порівняти, короткі відео з новинними матеріалами дивляться 19% опитаних.

Джерело: Kantar
Причина цьому те, що значна частина аудиторії звикла споживати контент у легкому і розважальному форматі. Статистика зовсім не означає те, що українці дивляться гумористичні відео замість новин.
Але для редакцій це означає те, що тепер конкуренція іде не лише між різними медіа, а й за увагу з розважальним контентом.
Завдання мему для редакції, залучити аудиторію яка не звернула би увагу на звичайний новинний матеріал.
Реакція Ігоря Коломойського на обшуки у Юлії Тимошенко в січні 2026 року, є одним із наглядних прикладів
14 січня BBC News Ukrainian опублікувало відео із заголовком «“Через 40 тисяч літню жінку вночі потурбували?”: Коломойський став зіркою мемів після обшуків НАБУ у Юлії Тимошенко». У матеріалі редакція не просто розповіла про обшуки, а зібрала реакції користувачів соцмереж і меми, які почали зʼявлятися після виходу новини. Станом на сьогодні відео набрало майже 220 тис. переглядів. Джерело: BBC News Ukrainian
Серед інших прикладів, які наводило BBC, був матеріал про те як пані на велосипеді кинулася рятувати НРК, а також гумористичні відео інших читачів.
Мем показав як на новину відреагувала частина публіки, тому у даній ситуації він став наступним інформаційним шаром, а обшуки були первинною новиною.
Тож, реакція глядачів стала окремим обʼєктом журналістського матеріалу, на який її перетворила редакція
Часто медіа використовують прийом: не просто висвітлити мем, а через нього зайти в складнішу тему
Наприклад, hromadske регулярно використовує цей прийом як привід для ширшої теми. Серед публікацій редакції є матеріал про відомий мем із фразою «Годі п*здіти. Треба допомагати Україні». У 2026 році hromadske розповіло про те, що відбувається із героями тогочасних мемів
Джерело: hromadske
Отже, у цій ситуації мем виконує не тільки розважальну роль, він стає точкою входу в тему.
Людина натискає на посилання побачивши вірусну фразу, а отримує інформацію про реальні події і наслідки.
Варто звернути увагу на те, що відбувається після залучення аудиторії, адже від цього залежить ефективність такого підходу. Якщо іронія допомагає зацікавити аудиторію і приступити до повноцінного матеріалу, він стає частиною комунікації журналіста з читачами. Якщо ж після мему немає ані фактів, ані джерел він залишається лише розвагою.
Ще один цікавий ланцюжок, коли медіа спочатку оприлюднює матеріал, аудиторія робить із нього мем, а редакція згодом реагує на цю реакцію.
Така історія сталася з одним із сюжетів телеканалу «Київ 24», у якому журналістка Дарія Рябчун працювала в касці та бронежилеті в Деснянському районі Києва. У Instagram, TikTok та інших соцмережах почали підтрунювати зовнішній вигляд кореспондентки і пов’язувати його із стереотипами про даний район.
Журналістка, зрештою, відгукнулася на реакцію аудиторії, а “Київ 24” опублікував інформацію про вибух жартів аудиторії. Цьому телеканал присвятив окремий сюжет.

Джерело: Громадське
Саме так утворився своєрідний алгоритм.
Межа між авторами новин і аудиторією стає вкрай нечіткою, у цій ситуації. Читачі можуть не лише бути в інформаційному потоці, а й впливати на подальші випуски.
Якраз цю стратегію використовує і ТСН.
16 липня 2026 року в заголовках випусків Телевізійної служби новин з’явилися формулювання «Українці “вибухнули” мемами» і «Меми українців». Сюжети були повʼязані із політичними подіями того дня. Джерело: ТСН.ua
Тут мем вже стає не просто жартом, а показником реакції соціуму.
Медійники мають розуміти, що кілька популярних мемів не показують думку всього суспільства. Соцмережі показують лише тих, хто сам створює, поширює чи коментує контент, тобто активних користувачів.
Саме тому слоган «українці вибухнули мемами», є лише своєрідним способом подати інформацію емоційніше.
Одним з плюсів мемів є те, що вони швидко привертають увагу.
Мем виникає на базі звичайної фрази чи образі. Людині не потрібно довго пояснювати жарт якщо вона вже знає його оригінал. Це допомагає медіа швидше включати суспільство в тему. Але такий формат має і свої недоліки.
Коли обширну інформацію передають через один жарт, другорядний контекст втрачається. Користувач бере до уваги лише кумедну фразу чи картинку, і не завжди розуміє що саме сталося і які наслідки. Найбільш помітно це у медіависвітленні корупції і війни.
З травня 2026 року hromadske аналізувало сотні вірусних відео у TikTok про трудових мігрантів з Індії в Україну.
Частина цих відео була створена за допомогою штучного інтелекту, а деякі ролики назбирали понад 10 мільйонів переглядів усього за кілька днів. Джерело: hromadske
На цьому прикладі можна зробити висновок, що не всі популярні відео несуть в собі правдивий посил. Завдання журналіста зʼясувати що відбувається насправді. Перевіряти реальні факти, цифри, а також виявити хто саме і з якою ціллю поширює ці відео. Але це важливо для мемної культури, адже це популяризує жарт/картинку.
Для медіа це означає конкуренцію не лише між різними редакціями, а й за увагу з розважальним контентом.
Саме тому мем може стати інструментом входу в новину. Людина приходить на матеріал через знайомий жарт, емоцію або вірусний образ, а вже потім отримує більше контексту.
Українські редакції найчастіше використовують смішні картинки як спосіб привернути увагу, показати реакцію аудиторії або як інфопривід.
Реальні ситуації на прикладі ТСН, “Київ 24” і hromadske показують що мем може пройти своєрідний “ланцюжок”: спочатку виникнути на просторах мережі, потім стати елементом публікації а згодом створити нову хвилю обговорення.
Тому головне питання для медіа — не чи використовувати гумор, а що саме він робить із журналістським матеріалом: допомагає зрозуміти подію, привертає увагу до неї чи просто замінює складну інформацію емоційною реакцією.
Гумористична подача допомагає зрозуміти медійний епізод? Привертає увагу? Заміняє складну інформацію? Питання “Що саме мем робить із журналістським матеріалом?” лишається досі без відповіді.
Поліна Скригіна, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка




