Інфотейнмент доволі нове слово в українському слововживанні, втім для українських медіа воно стало еталоном новизни  і цікавості у вітчизняних новинах. Втім, коли у поєднанні розважального та інформаційного у випусках новин починає переважати розвага, варто поставити перед собою питання: а де ж новини? І чи не розігрує телебачення свого глядача?

Ірина Герасимова, 5 канал: “З хорошою погодою, яку напередодні свого візиту замовляв Дмитро Медведєв, в Україні не склалося. Зливою зустрів Київ російську делегацію. Тож погода отримавши політичне забарвлення вийшла на перший план у розмовах президентів”. Саме так розпочинався інформаційний сюжет на 5 каналі про зустріч президентів України та Росії. 17 травня практично всі телеканали всеукраїнського рівня показали репортаж про цю подію, втім підходи у висвітленні цієї теми у кожного були різні.Ті журналісти, хто використав у своєму сюжеті курйоз з падінням вінка на  Віктора Януковича (у тому числі це продемонстрували журналісти 5 каналу), можуть сміливо називати себе творцями інфотейнменту на українському телебаченні. Хоча поєднання інформації та розваги уже не рідкість на вітчизняних телеекранах.

Навіть у час стрімкого розвитку інтернет-мережі, телебачення досі тримає лідируючі позиції у сфері масової комунікації. У час, коли глобальні технології буквально наступають на п’яти, телевізійникам потрібно вигадувати щось нове, аби втримати глядача біля екрану. Використовуючи давній принцип «хліба та видовищ» спочатку на зарубіжних, а згодом і на вітчизняних телеканалах з’явилися різноманітні розважальні шоу. Ба, навіть більше уже згодом так званий розважальний формат перейняли собі також й інформаційні програми, зокрема випуски новин. Серед основних тенденцій телебачення кінця 20 століття – початку 21-го – взаємопроникнення форматів.  Таким чином людство вигадало інфотейнмент – поєднало інформацію та розваги. В Україні так званий формат інфотейнменту у випусках новин з’явився відносно нещодавно – вже у 21 столітті. Звісно до того часу інфотейнмент використовувався у численних розважальних програмах про зірок, де глядачеві подавалась інформація про життя знаменитостей у легкій формі. Такі розважальні, легкі для сприймання, шоу почали значно перевищувати рейтинги традиційних випусків новин. Тож за законами жанру редактори новин стали, так би мовити, їх наслідувати.

Найпопулярніші українські телеканали взяли собі за правило подавати новини з відтінком розважальності. Це стосується Подробиць на Інтері, Фактів на ІСТВ, Репортера на Новому каналі. Деякі редакції новин такі, як ТСН на 1+1 чи Вікна на СТБ вже давно вийшли за межі «відтінку розважальності», інформаційні випуски на цих телеканалах все більше нагадують  шоу. Серед вітчизняних телеканалів ще більш-менш осторонь у гонитві за розвагами в новинах знаходиться Перший Національний – втім на це є причина – фінансування цього телеканалу здійснюється за рахунок державного бюджету. Звідси висновок – залучати глядача чи рекламодавців Першому по суті не обов’язково, тож і новини без особливої розваги – лише констатація фактів. Втім варто віддати належне редакції  «Новин» і такий формат інформаційної програми знайшов свого вдячного глядача. Але повернемося до так званих редакцій розваг «ТСН» та «Вікон». Ці інформаційні програми подекуди, хоча ні, практично у кожному випуску відверто перегинають палку розважальності. Кореспондент ТСН заради розваги глядача може без проблем попросити шайку розбишак у поливаний понеділок обілляти себе з ніг до голови. У свою чергу, кореспондент «Вікон» без жодних застережень може підійти до Президента чи чиновника і поставити їм незручні запитання, або ж подарувати для дітей глави держави котика. Втім говорячи про «перебір»розважальності хочеться зазначити, що на фоні таких інфотейнментських новин повідомлення про аварії та катастрофи звучать дещо неадекватно.

Серед основних способів творення інфотейнменту у новинах варто виділити наступні – особлива верстка новин, коли неважливі,але цікаві сюжети йдуть в ефірі першими, серед особливостей написання матеріалу – в інфотейнментському сюжеті має бути людина-герой, через призму проблеми якого показується проблема суспільна чи законодавча; у монтажі використовуються різноманітні графіки, таблиці, музичні вставки, та вставки з кінофільмів та інше. Якщо узагальнювати напрацювання деяких телекритиків, і додаючи дещо власне можна виділити наступні особливості використання прийомів інфотейнменту на українських каналах:

1) Розігрування новини;

Цей прийом полюбляють використовувати журналісти телеканалу СТБ. До прикладу вони можуть підготувати матеріал на тему «Чи приїде Ахметов сьогодні у Київ?». Хоча розігрувати новину вміють і регіональні телебачення. Наприклад після численних дзвінків мешканців Мукачева на закарпатський телеканал «М-студіо». В ефірі з’явився матеріал на тему, кому вигідно піднімати паніку про землетрус у Мукачеві.

2) Використання інфографіки і анімації;

Цим прийомом не нехтує жоден телеканал, адже продемонструвати складні підрахунки на словах журналістові надзвичайно важко. Інфографіка полегшує цю роботу. Найчастіше її застосовують при розповіді про споживчий кошик, цифри ВВП та інше. Варто віддати належне, що на регіональних телеканалах це робиться рідше, хоча й не вимагає значних затрат.

3) Використання уривків з кінофільмів, музики  (це робиться для створення відповідного емоційного настрою);

Свого часу телеканал «Інтер» підсумковий репортаж про початок сесії Верховної Ради поклав на відому пісню «Учат в школе». Втім тоді це звучало як свого роду насмішка над народними обранцями. Уже доволі звичним стало використання відомих мелодій воєнних та повоєнних часів у сюжетах про свідків та учасників Великої Вітчизняної війни, цей прийом використовують і регіональні телеканали.

4) Акцентування на неважливих але яскравих деталях;

Варто пригадати ще раз про падіння вінка на Президента у Парку Слави. Сюди можна віднести усі згадки про одяг героїв сюжету, особливо, коли мова йде про відому особистість. Чи не найбільше люблять акцентувати увагу глядача за допомогою картинки. До речі, згідно з дослідженнями, завжди цікаво дивитись на тварин та малих дітей, навіть через телеекран.

5) Інтонація;

Один з найважливіших прийомів, адже у ній може звучати і осуд, і радість. Начитка повинна бути інформаційною, адже оцінка автором тієї чи іншої події може здійснюватися також інтонацією.

Та зважаючи на масове поширення інфотейнменту на загальнонаціональних телеканалах і навіть перенасичення ним, все ж цей новий формат інформаційних випусків новин досі залишається неосвоєним на регіональному телебаченні. Причин цьому немало – одна з них брак кваліфікованих журналістів, які здатні нестандартно мислити, або ще неготовність себе проявити у цьому напрямку. Регіональне телебачення у своїй основі все ж фінансується державою, або комерційне підпорядковується інтересам власника.

Незважаючи на критику цього формату новин, варто інфотейнменту віддати належне.Адже його розвиток безумовно повинен зробити вітчизняне та особливо регіональне телебачення цікавим.

Comments are closed.