Коли здається, що єдиною проблемою нашого життя є росіяни, деякі українські зірки люблять про себе нагадати черговими скандалами. Володимир Остапчук – не виняток. Це ім’я ми чули не тільки по телебаченню, на радіо, на Євробаченні 2017 року, а й з приводу «голодної туси» у роковини Голодомору, публічних сутичок із колишніми дружинами, святкування дня народження дружини російського олігарха під час повномасштабного вторгнення, а із нещодавнього – сексизму щодо жінок.

Раніше наші бабусі зберігали вирізки народних рецептів з газет, пізніше ми стали шукати інформацію в Google, а зараз самі лікарі пишуть дописи про кожне захворювання в Instagram. Проте не все так добре, як здається. Люди схильні довіряти неперевіреній інформації, якщо це пише медик. Власне тому з’явилося чимало шахраїв, які наживаються на проблемах своєї аудиторії, видаючи себе за спеціалістів у галузі здоров’я. То як не потрапити на гачок?

Одним із засобів радянської пропаганди слугували й мультфільми. Багато з них вже дорослі нащадки часів срср й досі дають дивитися їх своїм дітям під приводом “раніше було краще”. Погляньмо, чи настільки «добрими» були витвори радянського анімаційного мистецтва і чи доречно заохочувати до них дітей сьогодні.

Проблема гендерної рівності залишається актуальною. Найбільш вразливою статтю у журналістських матеріалах є жінки.  Коріння проблеми здебільшого криється в орієнтації на аудиторію. Попри запевнення редакцій, що вони орієнтуються насамперед на молоде покоління, публікації на гендерну тематику виглядають здебільшого так, наче розраховані на людей старшого віку та консервативних поглядів. Ну і звісно сприяє стереотипізації світогляд самих авторів публікацій.

Повномасштабна війна поставила остаточну крапку у відносинах між Україною та росією. Інформаційний простір звільняється від ворожого впливу, а відтак відкриваються можливості для розвитку українського шоубізнесу, популяризації власної культури. Проте деякі медіа тягнуть росіян назад, постійно згадуючи їх у публікаціях. Чому це робиться і наскільки це шкідливо - спробуємо розібратись. 

Ігровий жанр інтерактивних новел давно користується попитом, особливо набувши популярності за часів ковіду. Серед лідерів жанру в Україні опинилася гра «Клуб романтики» – мобільний додаток з інтерактивними візуальними історіями. Позиціонуючи себе як гра поза політикою, з початку великої війни її розробники не пройшли ключове випробування щодо визначення позиції, продовжуючи співпрацю з ворогом.  Спробуємо розібратися, чому «Клуб романтики» звинувачують у підтримці країни-агресора і які є аналоги на ринку.

«Романтизація насилля, психічних розладів, вживання наркотичних речовин, об’єктивізація жінок та сексуалізація неповнолітніх» — неповний список того, за що критикують розробників "The Idol". Замість слави та визнання творці серіалу отримали невтішні рецензії від критиків та шквал негативних відгуків від глядачів. Що спричинило таку реакцію на один із найочікуваніших серіалів літа-2023 – розбираємось у матеріалі.

24 червня 2023 року відбулось «збройне повстання» найманців та вбивць ПВК Вагнера за наказом їхнього лідера, яке, врешті-решт, не мало жодного практичного результату. Окрім інформаційного. Вкотре росіянам вдається привернути увагу української та світової авдиторії до власних проблем, немов відволікаючи або даючи марні надії на обнадійливі для нашої країни наслідки. Цей феномен можна вважати «телеграмним інтерактивним кіно».

З моменту повномасштабного вторгнення минуло понад рік. Якщо на початку війни про нас говорив весь світ, дізнаючись щодня нове про Україну, її людей та безліч проблем, з якими ми стикнулися, то зараз увага іноземців дещо знизилась. Багато хто питається в українців за кордоном, чи війна з росією ще триває і це, насправді, сумно.

Дотримуватися емоційно-нейтральних стандартів журналістики стає викликом, коли трагічна подія стосується тебе особисто. До початку повномасштабної війни Херсон був для мене домівкою, тою затишною ковдрою в дощову погоду. Коли поверталась додому з навчання, розуміла, що це моє місто, де я хочу прожити все життя. Воно не було мегаполісом або супер розвиненим, тим не менш, кожен знав один одного й радий був допомогти, було повне життя, розуміння та солідарності. А зараз його руйнують, і сьогоднішній ранок мене розбив.