Близько двох років тому, коли я жила зі своїм тодішнім хлопцем у Брукліні, залізла у його комп’ютер задля якоїсь «важливої» онлайн-забаганки (як-от переглянути фото ідеальних варених яєць), і натрапила на кілька відкритих вікон у браузері, найбільш пам’ятні з яких – знімок заду, який хіба із кліщами фотографувати. Повитріщавшись на екран та прочитавши назви відео (із багатьма прикметниками до частин тіл), закрила усі вікна, бо відчула ніби я — а я таки це робила – порушувала приватність свого хлопця.

Натякнула йому про цей випадок у жартівливий спосіб, висміюючи його за пристрасть до певних отворів та сюжетів, і так далі. Для мене, людини, що якось бавилася порно, це була спроба, хоча і дуже дивна, аби розпочати діалог. Але у наступні місяці я помітила як він крадькома бере свій, а інколи мій, ноутбук в інші кімнати та повертає його із чистим журналом браузера. Насправді, я не була зла через те, що він дивився порно – я була ображена, що мене виключили з частини його життя. Але дивлячись на-зад (не лише на той, який побачила, коли користувалися його комп’ютером вперше), бачу, що ми дозволили ніяковості через перегляд порно (як-от у мого хлопця) та небезпеці, яку порно несло у собі,  вбити клин у нашу приватність та сором у наші стосунки.

Мій досвід дуже типовий, адже є невичерпна кількість онлайн-статей на тему «Як говорити зі своїм партнером про порно». На біду, заклик багатьох цих статей – про те, як відлучити вашого (зазвичай, чоловіка) партнера від перегляду порно. Це нагадує мені про секс-освіту під девізом «лише утримання». Люди, на жаль, сильно залежать від своїх основних інстинктів, і хоча ми контролюємо їх до певної межі, я думаю, що для жінки, яка шукає гетеросексуальну любов, такий сценарій, щонайменше, нереальний. Скоріше, він антипродуктивний, адже веде до брехні, обману та боротьби зі своїм хлопцем та його новим зацікавленням приймати душ зі своїм ноутбуком.

Ви, дівчата, може, скажете: «Але я люблю порно! Не роздувай стереотип, що жінки – залежні від краси стерви з обмеженими поглядами на здорову сексуальність».  Але все насправді складніше. Ми маємо величезну здатність любити і боятися водночас, відчувати огиду та інтерес,  бути збудженими та заляканими, злими і розкутими, і так далі. Людська сексуальність складна. І порно  – грань, яка все ще викликає двоякі почуття в мені, бо я до кінця її не зрозуміла. Отож, у дусі дослідників, я вирішила поділитися деякими стратегіями, які здобула завдяки власним стосункам, аби знайти спокій у світі, повному «цицьок та задів».

1. Визнайте реальність. Світова Інтернет-індустрія порно вартує близько п’ятьох мільярдів доларів. Попри наші пуританські коріння, Америка  – перша країна у світі за кількістю творців та споживачів порнографії. Більше сорока мільйонів американців регулярно переглядає порно. Хоча більшість порноглядачів – чоловіки, приблизно один із трьох користувачів порно-сайтів – жінка. Я наводжу ці цифри аби показати, що порно стало дуже поширеним в Америці. І ще, люди,  які дивляться порно – не збоченці, а наші з вами друзі, сусіди, колеги, діти, кохані (і ми!). Ця індустрія, як і будь-яка інша, існує аби приносити прибутки, а не отруювати наші стосунки чи псувати наших чоловіків. Принижувати її користувачів, особливо тих, з якими ви спите, не допоможе, і коли деякі типи порно (дитяча порнографія, наприклад) є огидними та злочинними, якщо ми будемо ставитися до цього сектора у нашому суспільстві не як до страховиська під ліжком, то ця індустрія перестане нас так сильно лякати.

2. Проаналізуйте себе. Запитайте: «Чи ці цифри мене лякають?» Вам огидно і страшно? Якщо так, зрозумійте чому. Чи це через консервативне релігійне виховання, дитячі спогади сексуального насильства, або ж неприємні події, пов’язані з порно, які мають зв’язок зі стосунками (як-от мій приклад)? Чи це через популярність порно, або ж негативні емоції, які з ним асоціюються? Можливо, ви зможете знайти спосіб аби відділити порно від асоціацій із ним. Іншими словами, зрозуміти порнографію в іншому контексті: як спосіб отримати насолоду, якої може бути забагато (як-от алкоголю чи шоколаду), але яка не обов’язково небезпечна. Сприймайте це крізь ставлення вашого партнера до порно, і якщо ви не знаєте, якої він чи вона думки про порнографію, запитайте.

3. Визначіться якого роду комфортне ставлення  можете мати до порно. Ми дійшли до висновку, що порно – частина суспільства, хочеться нам того чи ні. Але лише те, що воно існує, не означає, що ви маєте ним користуватися. Я зрозуміла, що я можу сприймати перегляд порно (мною або моїм партнером) лише коли це – не таємниця, якщо ми над цим жартуємо, обговорюємо або ж дивимося разом. Ось така я. Якщо ж порно мало негативний вплив на вас – ваш колишній партнер був порнозалежним, у вас поганий досвід із цією індустрією і так далі – визнайте це. Ви можете відкритися теперішньому або потенційному партнерові і сказати, що у вашому житті нема місця для порно та його прихильників. У такий спосіб ви не будете засуджувати нікого, а просто відкриєте себе. Можливо, вас цікавлять ваші або ж партнерові фантазії, які показано у порно. Поговоріть про це. Із власного досвіду скажу, що спілкування – найкраща прелюдія. І наостанок, чи є у вас потенційна порнозалежність, що ускладнює стосунки? Будьте чесними із собою. Ця проблема більше не є табу, і все більше людей визнають її так як і алкозалежність. Подібно до будь-якої залежності, сексуальна залежність може зруйнувати стосунки. Якщо ви когось любите, не дозволяйте страхові чи сорому стримати вас від надання допомоги, адже екран комп’ютера не замінить людину.

4. Робіть щось. Після того, як мій друг проаналізував себе та свої стосунки, він вирішив відмовитися від порно – і його сексуальне життя із дівчиною покращилося. Я дійшла до висновку, що це часто правда, як-от фаст-фуд перед походом у ресторан часто псує смак дорогої їжі (у цій аналогії я – лобстер). Визначтеся, чи зможе порно поліпшити ваші стосунки. Так само як ви би спробували нові рецепти, досліджували би нові музеї чи фільми, сексуальні відкриття є добрим способом краще зрозуміти свого партнера. Можливо, це дозволить відкрити нове вікно у вашому секс-житті до чогось цікавого. А якщо ні, то принаймні буде над чим посміятися.

Ви не мусите бути пасивом, дозволяючи обирати за вас, чи через страх чи зацикленість на порно. Чи ви та ваш партнер справді вірите, що секс-індустрія веде до руйнації сім’ї та перетворює підлітків у божевільних секс-маньяків? Якщо так, то робіть щось! Ви можете більше довідатися про секс-індустрію аби знати, із чим треба боротися. До прикладу, ЮНІСЕФ та інші організації пропонують людям долучитися до боротьби із секс-знущаннями та використанням дітей у секс-індустрії. Так само, якщо ви чи ваш партнер залежні від порно, ви можете отримати допомогу. Поговоріть про це. У той час як ми потроху починаємо обговорювати нашу алко- чи наркозалежність, стосунки із сім’єю, харчування та навіть інтимні проблеми зі здоров’ям, порно часто залишається табу. Це один із останніх залишків суспільного сорому, і сором є потужною зброєю проти плідного діалогу та розвитку здорових стосунків.

5. Визнайте фантазію. Насамкінець, порно-індустрія побудована на людській фантазії. Попри секретність, побачене порно на комп’ютері мого колишнього хлопця засмутило мене і тим, що я була не готова чи не здатна втілити ті фантазії, які його цікавили. Коли наші партнери шукають порнографію із людьми іншого від нас віку, статури, раси, статі (ну, тут вже все трохи складніше), і так далі, ми відчуваємо загрозу, бо ми не може замінити цей досвід для нашого партнера. Але дослідники вказують, що поверхові риси не головні у мотивації людей для вибору партнера. Якщо коротко, наші партнери не обирають нас за наш вигляд чи сексуальність; вони обирають нас, спираючись на наш розум, почуття гумору, щедрість, особистість. Людське бажання далеко сягає, і жоден з нас не може задовольнити усіх у плані сексуальних фантазій. Так само як ми не можемо бути дружиною, матір’ю, психологом та вчителем для однієї людини, ми також не можемо бути його (чи її) нечемною французькою медсестрою, японською школяркою, бісексуальними білявими двійнятами, і так далі. Хіба що із неймовірними костюмами та уявою. Та все одно, ми люди, і тому не можемо почуватися по-дурному через людську обмеженість. Порно-актори отримують гроші за ролі суперлюдей, і в них є команда гримерів, технологів, та режисерів аби підтримувати фантазію. Звісно, є аматорські фільми і зі свого досвіду скажу, що вони передають усі фізичні вади та незручність реального сексу. Попри це, визнати, що порнографія – спосіб побачити фантазію, а не критика реальності глядача, допоможе вам сприймати власні фізичні можливості позитивніше. І чи не є це позитивом, що ми можемо досліджувати наші фантазії у такий спосіб, без невдалих спроб у реальному житті?

Отож, як засвідчили мої стосунки, у нас були серйозніші проблеми, ніж порнографія. Але я навчилася таки кількох речей як, наприклад, давати раду із сексуальними особливостями: чуттєво та з розумом. Порно може мати полярно протилежний вплив і в найгіршому випадку я запитувала себе, чи зможу знайти вірного партнера у своєму віці, а в найкращому, переглядала порно задля ранкової розваги. При цьому виникали двоякі почуття. Можна бути вдячною, що живу в країні, де жінки вільні та можуть показувати свою сексуальність як заманеться, але я так само критикую шарлатанок, які називають експлуатацію себе новим фемінізмом. Секс-сцена може викликати у мене збудження, але я також можу замислитися про проблему, яку вона порушує. Отож, можна мислити по-різному. Я вважаю, що догляд за своїм тілом, повага до власних можливостей та обмежень, відкритість зі своїм партнером щодо сексуальних апетитів веде до загального відчуття миру із власною сексуальністю. Здорові стосунки із порно передають інші здорові риси стосунків: чесні діалоги, почуття гумору та відкритість. Лише не дайте цьому перерости у щось більше (Гарячіше! Довше! Швидше!), ніж воно є насправді. Страховисько під ліжком не таке страшне, коли ви запрошуєте його на бесіду.

Автор і назва оригіналу: Sarah Thomas, 5 Ways to Navigate a Relationship in a Porn-Saturated World Зреферувала: Анна Романдаш.

Comments are closed.