В сучасному світі під час збройного конфлікту кожен, хто має доступ до інтернету, може стати воїном. Таку ідею висловлює у своїй книзі «Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють конфлікти у XXI столітті» Дейвид Патрикаракос. До такої позиції тяжіє й велика кількість українців, які активно ведуть боротьбу на фронтах інформаційної війни. У час глобалізованого суспільства кардинально змінюються і самі ролі у системі поширення інформації: зникає вертикаль «влада-ЗМК-громадськість», а на зміну їй приходить численна кількість ламаних ліній, які сплутуються у лабіринт реальних та ілюзорних впливів. В цьому контексті важливим постає питання: якою тональністю посеред цих голосів має звучати голос медіа.

Лише 60 років тому молодий науковець Пітер Наур вперше використав словосполучення “наука про дані”, а вже у XXI столітті наука про дані стала однією із найцікавіших та найперспективніших у світі. Такий стрімкий розвиток насамперед пов’язаний із тим, що 90% цифрових даних у світі згенеровано протягом останніх двох років. Отже перед нами постало питання: як дати лад терабайтам цифрової інформації?

З перших днів повномасштабної війни стало зрозуміло, що росіяни мають своє власне уявлення про український народ, яке не схоже на те, як сприймають нас будь-які інші народи. Росія за роки близького співіснування змогла настільки прищепити нам комплекс меншовартості, що ми навіть не помітили, як нас інколи лагідно, а інколи не дуже, принижують. Ба більше, ми певним чином теж сприяли тому, що цей образ так міцно вкоренився. Про те, що це за образ та як його створювали і втовкмачували в голови поговоримо далі.

  МЕДІАТИЗАЦІЯ ВІЙНИ     МедіаКритика_№29_2022      

З початком Великої війни український сектор YouTube почав стрімко розвиватися: блоги українізуються, з’являється чимало нових оригінальних каналів та форматів. Є на цьому ринку і «старожили», як-от «Телебачення Торонто», один із найпопулярніших у своєму жанрі. Як автори Торонто висвітлюють війну у своїх сюжетах – тема для цілого дослідження. У цьому ж матеріалі  розглянемо окремий аспект – образ російського війська у сюжетах "Телебачення Торонто".

Війна торкнулася кожного. Когось більше, а когось менше. Про те, як воно покидати рідний дім та будувати новий, розповідають герої спецпроєкту "СВОЇ" — переселенці. Про специфіку роботи медійників над такими непростими матеріалами розповідає журналіст 24 каналу Іван Магуряк.

Українські медіа з початком повномасштабного російського вторгнення зазнали чимало змін. Окрім того, що висвітлювати війну, журналістам доводиться ще й фактично боротися на інформаційному фронті з масою фейків, дезінформації та ворожих ІПСО. Одним із інструментів протидії цьому стали меми. Про використання мемів для боротьби на інформаційному фронті розповіла нам головна редакторка сайту «24 каналу» Анастасія Зазуляк.

Війна дала потужний поштовх розвитку українського краудфандингу, спрямованого на задоволення потреб армії, а Інстаграм став одним з головних майданчиків для цього.

У кризовий момент довіра до керівництва держави зросла в рази, адже суспільство очікувало від влади впевнених кроків та інструкцій щодо подальших дій в умовах війни. Постала гостра потреба побудови грамотної комунікації і з українським суспільством, і з міжнародною спільнотою. Серед багатьох комунікаційних інструментів пріоритетним, зокрема для діалогу з міжнародною спільнотою став саме формат інтерв’ю.

Росія зробила ІПсО частиною свого повномасштабного вторгнення, і, як показує дійсність, психологічні настрої є дуже важливою складовою перемоги чи поразки у війні. Сучасні засоби протидії психологічним операціям є надзвичайно актуальним питанням. Саме про них іде мова у цьому матеріалі.