Навіщо меми журналістам

Ірина Продан

Опубліковано: 22-05-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Якщо ви активний користувач мережі, ви вже встигли помітити, що пандемія Covid-19 спричинила справжній «вибух» мемів в інтернеті. Сьогодні меми це не просто смішні картинки, які ми надсилаємо один одному в месенджері: вони проникли у всі сфери нашого життя, зокрема – і у ЗМІ. Далі ми з’ясуємо, в чому особливості мемів, про які їх функції ви навіть не здогадувались та як різні українські онлайн-ЗМІ ефективно (або ні) використовують меми у своїх публікаціях.

Підірвати довіру до світових спільнот. Як працює російська дезінформація під час пандемії COVID-19

Ярина Балабаник

Опубліковано: 13-05-2020

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

«Як можна повірити в таку маячню?» – міркувала я собі після перегляду сюжету «Media sapiens» про те, як «Первый канал» розповідав про походження коронавірусу. Трамп роздавав корони на конкурсах краси, тому назва вірусу походить саме від цього слова. «Що?» – запитаєте ви. А це звичайнісінькі російські новини, і російський народ вірить в такі нісенітниці.

4 етапи розвитку нових медіа

Борис Потятиник

Опубліковано: 27-04-2020

Розділи: Нові технології медіа, Огляди, аналітика.

0

Цей текст пов’язаний з дорученням написати кілька сторінок до нового підручника з журналістики. Власне до розділу про нові медіа. Тому прошу вибачення за характерний “підручниковий” стиль. У найбільш загальному вимірі важливою характеристикою нових медіа є їхня потенційна всеохопність. Інтегруючи всі можливі у світі інформаційні потоки, веб породив надію на досягнення стану, який можна означити міфічним […]

Продати дияволу… дані. В обмін на безпеку

Борис Потятиник

Опубліковано: 17-04-2020

Розділи: Маніпуляція, пропаганда, Огляди, аналітика.

0

Ідея  цифрового нагляду супроводжує нас доволі давно. І сьогодні, під приводом боротьби з пандемією, вона отримує додаткове і безпрецедентне виправдання. Щоправда найбільш помірковані голоси намагаються знайти компроміс: широко впроваджуючи відстежування поведінки інфікованих та  потенційно інфікованих осіб, все ж намагатися оберігати приватність. Або ж, приаймні, вимагати симетричних дій стосовно владних інституцій: якщо розширено контроль громадян (contact […]

Гроші у медіа: про що зазвичай мовчать

Ірина Ладика

Опубліковано: 15-04-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Від 7300 грн до 19700 грн. Саме у такому діапазоні заробляють українські журналісти. Про це свідчить дослідження зарплат комунікаційників в Україні, яке провів кар’єрний портал «Happy Monday». Журналісти у сфері комунікацій заробляють найменше. Для порівняння, найвища зарплатня – у менеджерів із комунікацій. Вони отримують від 14300 грн до 28 500 грн. Чому ж медійники заробляють найменше: не знають, як оцінити свої вміння та попросити гідну оплату, не вміють говорити про підвищення? Ми вирішили допомогти акулам пера нарешті заговорити про табуйовану тему – про гроші.

#Success або як блогери досягають успіху: на прикладі української, білоруської та канадської блогосфери

Ганна Бенедюк

Опубліковано: 15-04-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Українські блогери часто опираються на досвід закордонних колег, переймають певні ідеї та концептуальне підґрунтя, але якщо повертатися до тематики, то мимоволі доводиться ловити себе на думці, що у нас більшість блогерів пишуть про все і водночас. Це невтішна специфіка.

Жарти в журналістиці або як фейки сприймають всерйоз

Вікторія Гогой

Опубліковано: 21-02-2020

Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.

0

В Україні та світі з’являється дедалі більше видань, які генерують жартівливі новини, звертаючи завдяки гумору увагу на низку важливих подій та проблем. Проте факт стрімкого поширення таких матеріалів у мережі та їхній передрук серйозними ЗМІ викриває низку прогалин в роботі журналістів.

Сайти неправдивих новин: українські ресурси, які навмисно створюють фейки

Вікторія Капустинська

Опубліковано: 11-02-2020

Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.

0

«Після з’їзду партії “Слуга народу” в Трускавці з готелю пропало 256 рушників», «Том Круз відвідав Львівський метрополітен», «В ОРДЛО в шкільну програму з математики ввели вивчення формули Штайнмаєра», «Андрій Богдан змінив ім’я на Богдан Андрій»… Якщо  такі заголовки новин вас відверто шокували, то не спішіть хапатися за голову та кричати, що українська журналістика себе вичерпала. Можливо це та ситуація, коли, перегорнувши сторінку сайту до кінця, ви виявите магічні слова: «Всі згадані на сайті події та персонажі вигадані. Будь-який збіг з реальними подіями та людьми є випадковим». Так сатиричні видання попереджають читачів, що всі їхні новини – не більше, ніж вигадка.

Безпека чи відповідальність? Коментуємо проект ЄС “Білої книги для штучного інтелекту”

Анастасія Апетик

Опубліковано: 04-02-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Європейський союз розглядає можливість на 5 років заборонити технології розпізнавання облич у громадських місцях, щоби за цей час держави могли виробити правила, для врегулювання питань пов’язаних із використанням штучного інтелекту. Експертка з інформаційного права Анастасія Апетик відповідає на питання, чи справді заборонять використовувати технологію розпізнавання обличчя і для чого це потрібно ЄС?

Обережно, шахраї! Як телебачення навчає ошуканства

Юлія Різничок

Опубліковано: 28-01-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Соціальні мережі, інтернет-ресурси та телебачення відіграють дедалі більшу роль у вихованні та навчанні суспільства. Зі шпальт та екранів нам розповідають, як правильно куховарити, що робити для зміцнення здоров’я та... як правильно красти.