Не так давно в соціальній мережі Вконтакте почали масово з'являтися тематичні пабліки про українські розважальні шоу. За якісь 7 місяців група "Я дивлюся українські ток-шоу і радію життю" отримала півмільйона людей, що для стартапу дуже непогано. Але основною особливістю цього та інших подібних пабліків є їхній формат. Зрозумівши, що довгі відео – це дуже незручно для користувачів мобільних пристроїв, адміністратори перетворили випуски улюблених мільйонами українців шоу в меми.

Спробуємо спрогнозувати результат президентських виборів у США (8 листопада 2016 р.). Причому використаємо для цього не карти таро і не кавову гущу, а таку незвичну у цих випадках річ, яку у США прийнято називати медіа-екологією. Якщо довіритися поглядам медіаекологів на суспільство, сформоване телебаченням, то мав би виграти Дональд Трамп. І ось чому. Згрубша йдеться про […]

Закономірно, що реальний і віртуальний флешмоби мають багато спільного. В обох випадках їх об’єднує наявність або відсутність певної мети. Коли говоримо про ідейні акції, за основу вони переважно мають проблемне питання, назрілий конфлікт, що спровокує аудиторію до участі або спостереження. Проте частіше трапляються флешмоби без конкретної мотивації (і реальні, і віртуальні). Люди беруть у них участь задля розваги, відпочинку, задоволення комунікаційних потреб. Як очний, так і віртуальний варіанти такого типу акцій, як правило, залишаються непоміченими та не викликають суспільного резонансу.

Як відомо, інтернет-користувачі  ідентифікують себе за вигаданими іменами, псевдонімами, які ще називаються  “прізвиськами“,  “нікнеймами “ (з англ. nickname), або просто “ніками“.  Ніки вказують при створенні облікового запису, він може складатися з латинських та кириличних літер, допускає наявність цифр та інших знаків. За Д. Крісталом вибір такого імені є ритуальним актом, оскільки спілкування в мережі без […]

Мовна поведінка кандидата в президенти від Республіканської партії чи не найяскравіше репрезентує його світогляд, принципи та систему цінностей.  Особливості мовлення Трампа від самого початку його кампанії (та й, зрештою, ще раніше) викликали спантеличення в аналітиків, політологів та медійників. Причиною цього є те, що, як і сама  персона кандидата, його мовлення за одностайною згодою як критиків, […]

Кілька років тому у світовій медіаспільноті значно поширився термін фактчекінг (англ. fact-checking), що означає практику перевірки фактів у документах, виступах та публікаціях на відповідність дійсності за допомогою інтернету та різних інновацій. В США та Європі існує низка медіаорганізацій (наприклад, Factcheck.org, Politifact.com, FactCheckEU.org), які займаються перевіркою фактів, озвучених політиками, громадськими діячами, а також опублікованих в медіа. […]

Журналістика не лише зазнала глибокої трансформації завдяки зростанню впливу її громадянського різновиду, вона стає заручницею схильності аудиторії до самоінформування. Супермасової аудиторії, яка звикає користуватись глобальними інформаційними потоками, сформованими значною мірою нею ж, із усіма відповідними наслідками.

מאט. 27.25) דמו יהיה עלינו ועל ילדינו) Лексикографічні інтерпретації мас і їх комунікації дуже узагальнені. Тож, аби відслідкувати та відновити ледве помітні нюанси значень, краще звернутися до першоджерел. У нашому випадку ними, вочевидь, можуть бути найдавніші пам’ятки сакрального характеру. У Біблії зустрічаємо два слова на означення великої кількості людей – «охлос» і «демос». Тривалий час, […]

Про роботу над створеннями Інтернет-ЗМІ, основні «підводні камені» та кола веб-дизайнерського пекла для студентів кафедри нових медій розповів дизайнер та ілюстратор Олег Слюсарчук. Чому є важливим для журналістів розуміння того, як створювати онлайн-проекти та інформаційні ресурси? Якщо хтось стане редактором та захоче мати власне ЗМІ або зрозумієте, що там, де ви працюєте, все не так […]

Що потрібно знати молодому журналісту про написання новин та як оцінюють ефективність роботи в редакціях розповів студентам III курсу  заступник редактора інтернет-видання «Zaxid.net»  Ярослав Іваночко. Часто в роботі чуємо таке, що замітка – це дріб’язковий жанр, вона не є важливою. Що великі розслідування чи інтерв’ю є важливішими і їх більше читають. Але насправді нічого подібного. […]