Одним із засобів радянської пропаганди слугували й мультфільми. Багато з них вже дорослі нащадки часів срср й досі дають дивитися їх своїм дітям під приводом “раніше було краще”. Погляньмо, чи настільки «добрими» були витвори радянського анімаційного мистецтва і чи доречно заохочувати до них дітей сьогодні.

Кінцева мета українізації полягає в тому, щоб створити власне, незалежне від інших країн інфополе – а цієї мети неможливо досягти, якщо росія залишатиметься єдиною темою для обговорення.

Іноземні журналісти, ризикуючи своїм життям, відвідують найгарячіші точки, допомагаючи Україні на інформаційному фронті. Та водночас навіть найавторитетніші зарубіжні медіа подекуди можуть несвідомо допомагати ворогу: вживати хибні твердження, сумнівні визначення або ж не перевіряти точність опублікованої новини. Розберемо детальніше на прикладах.

Сьогодні розглянемо контент таких телеграм-каналів, як “ЗеРада”, “Open Ukraine” та “Женщина с косой”. Це канали з аудиторією від ста тисяч, що позиціонують себе як українські “опозиційні медіа для людей з критичним мисленням”, хоча якщо описати коротко - це канали "борців з нацизмом", "злим Заходом" та "бандерівцями". Інколи ці тези поширюють завуальовано, а подекуди - прямо, видаючи стандартні російські наративи.

З перших днів повномасштабної війни стало зрозуміло, що росіяни мають своє власне уявлення про український народ, яке не схоже на те, як сприймають нас будь-які інші народи. Росія за роки близького співіснування змогла настільки прищепити нам комплекс меншовартості, що ми навіть не помітили, як нас інколи лагідно, а інколи не дуже, принижують. Ба більше, ми певним чином теж сприяли тому, що цей образ так міцно вкоренився. Про те, що це за образ та як його створювали і втовкмачували в голови поговоримо далі.

З початком Великої війни український сектор YouTube почав стрімко розвиватися: блоги українізуються, з’являється чимало нових оригінальних каналів та форматів. Є на цьому ринку і «старожили», як-от «Телебачення Торонто», один із найпопулярніших у своєму жанрі. Як автори Торонто висвітлюють війну у своїх сюжетах – тема для цілого дослідження. У цьому ж матеріалі  розглянемо окремий аспект – образ російського війська у сюжетах "Телебачення Торонто".

Українські медіа з початком повномасштабного російського вторгнення зазнали чимало змін. Окрім того, що висвітлювати війну, журналістам доводиться ще й фактично боротися на інформаційному фронті з масою фейків, дезінформації та ворожих ІПСО. Одним із інструментів протидії цьому стали меми. Про використання мемів для боротьби на інформаційному фронті розповіла нам головна редакторка сайту «24 каналу» Анастасія Зазуляк.

На початку листопада 2022 амбіції Кремля істотно зменшились. Путін досі запевняє, що спецоперація йде за планом. Втім, його риторика змінилась. Тепер російський режим дедалі більше говорить про захист Л/ДНР «у рамках Конституцій» та наполягає на перемовинах. Але з чого все починалось? Де були та чого хотіли війська РФ в Україні останні вісім років? Згадуємо, розбираємось і цитуємо брехню Путіна.

У кожного є якесь хобі. От, наприклад, в російських провладних журналістів хобі вигадувати фейкові новини про Україну. Інколи вони настільки зашкварні, що, можливо, навіть самі автори не сподіваються, що в них повірять. Але після чергового «успіху» в них з’являється азарт і вони продовжують «творити» з більшими обертами. Тож давайте розберемо 5 поширених фейків, вигаданих росЗМІ, про російсько-українську війну.

Війна не ведеться лише на одному фронті. Силову експансію супроводжує культурна, інформаційна, смислова. З повномасштабного вторгнення ми відчули ще потужнішу хвилю кремлівської дезінформації: як направлену усередину, власне на російський народ, так і назовні (Україна, Європа). Однак інформацію можна верифікувати й перевіряти, якщо не самому, то за допомогою спеціальних ресурсів. Хто допомагає не потонути у вирі неправдивої інформації українцям – далі.