Російська пропаганда як інформаційна зброя зацікавила увесь світ ще на початку 2014 року під час подій в Криму та Донбасі). Проте ефективної протидії в країнах Заходу майже не було, російські пропагандистські ЗМІ зазнавали лише осуду, що не заважало їм і надалі продовжувати свою справу. Однак, будь-яка «чаша терпіння» одного дня переповнюється, і, схоже, цей момент настав. 2021 рік вже зараз можна назвати найбільш продуктивним у боротьбі із російськими пропагандистськими ЗМІ.

Від 8 листопада 2021 року світові медіа прикували увагу до ситуації на білорусько-польському кордоні через мігрантів, що намагалися прорватися на територію Євросоюзу. Білоруська пропаганда не лише створила потужну кампанію з дезінформації, але й у деяких моментах змогла перевершити російських вчителів.

Назагал, помітно, що друковані видання намагаються не програти онлайн виданням – як не в перегонах за швидкістю подачі інформації (що зрозуміло), то бодай в авторському викладі фактів та явищ дійсності. Онлайн видання здебільшого грішать оперативним поширенням повідомлень прес-служб і часом при цьому вказують свого журналіста як автора матеріалу. Водночас певні видання демонструють явну залежність від замовної інформації, або публікацій, що друкуються за угодою сторін. Офіціоз, таким чином, може бути відчутним і в друці, але вже не з причин оперативності, а з економічних міркувань.

“Дональд Трамп рятує світ від педофілів, які торгують дітьми заради наркотику в їхній крові” – стверджує одна з провідних ідей QAnon, популярної у США теорії змови. Найяскравішого її прихильника світ побачив під час штурму будівлі Капітолію прихильниками Трампа – це був Джейк Анджелі, напівоголений чоловік з рогами та списом з американським прапором. Джейк, який називає себе “шаманом QAnon”, вже неодноразово відвідував мітинги підтримки цієї конспірологічної ідеї. Розберімося, як онлайн-прихильники сумнівної теорії змови стали учасниками мітингів і штурму Капітолію та чому ФБР вважає QAnon внутрішньою терористичною загрозою.

Резонансна ситуація, пов’язана з нещодавніми рішеннями Конституційного суду України сколихнула інформаційне поле та породила безліч публічних обговорень. У матеріалах провладних ЗМІ тут і там вигулькували слова на підтримку рішень Володимира Зеленського, а от у опозиційних новинних ресурсах Петра Порошенка та Віктора Медведчука сформувалося два абсолютно полярні погляди на судову кризу. І хоч як би вони різнились, результат один – опозиційні ЗМІ категорично засуджують політику чинної влади та навіть після виборів продовжують перетягувати на себе «ковдру» з потенційного електорату. Йдеться про «Медведчуківську трійцю» – «112», «NEWSONE» та «ZIK», яка за місяць нестабільної ситуації у КСУ накопичила в собі гігабайти публікацій, псевдоекспертів та «хейтспічу», присвячених розладам у головному суді країни.

На початку жовтня нардеп Віктор Медведчук звернувся до російського президента Володимира Путіна з проханням дати нам вакцину від “чуми” ХХІ ст. Ні, у цій статті не йтиме мова про правильність дій політика. Тут ми розглянемо телекомунікаційні канали впливу та пропаганди, які використовує Віктор Медведчук. Отож, чому “112 Україна”, “Zik” та “NewsOne” показали 14-хвилинний шматок скандального інтерв'ю та опинилися під загрозою закриття? Їхній контент – відверта джинса чи справді оптимальний шлях до миру? Спробуємо розібратися.

Журба "Слуг народу", оголена активістка, легалізація канабісу, неповнолітні волонтери президентського опитування та послаблення вірусу "Зеленої влади" – такими сенсаціями нещодавно замайоріли новинні стрічки російських ЗМІ. Ажіотаж для них цьогоріч створили місцеві вибори в Україні. І доки російські журналісти привертають увагу курйозними заголовками, спробуємо зануритися у зміст. А проаналізувавши контент, з’ясуємо, чим здивувало російські медіа наше голосування і як вони подають цю інформацію населенню.

Інформаційна атака або хвиля дезінформації – один із найпотужніших засобів вплинути на політичне життя будь-якої країни. В сучасному світі потрібно виграти  не лише фізичну війну, але й інформаційну. У Росії з часів російсько-грузинського збройного конфлікту 2008р. це добре усвідомили і системно використовують будь-які засоби ведення такої війни. Суворий вирок італійського суду українському нацгвардійцю Віталію Марківу пов’язують саме з надзвичайно сильним впливом російської пропаганди.

Наприкінці вересня стало відомо, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення позбавила телеканал «112 Україна» ліцензії на регіональне мовлення. Підставою для такого рішення стало порушення умов ліценції, адже компанії були зобов’язані мовити як регіональні, а натомість ретранслювали загальнонаціональний канал. Редакція «112» заявила, що такі дії є проявом жорсткої цензури та обмеженням свободи слова.... Як вплине цей інцидент на редакційну політику каналу, який нерідко називають «популяризатором російської пропаганди»? Чи справді телеканали медіахолдингу «Новини» відповідають цьому визначенню? Спробуємо розібратися.

Якщо ви вирішили подивитися новини про Україну на російських ЗМІ, запасіться заспокійливим і про всяк випадок напишіть заповіт. Інформаційна війна охоплює більшу кількість населення, аніж збройна. Яке ставлення до українців формують російські ЗМІ? Останні 3 місяці ми переглядали і перечитували новини на російських ресурсах, і ось який образ українця нам намагалися навіяти.