Якщо колись соціальна мережа Instagram була лише для любителів постити фото смаколиків, то нині це один із лідерів соцмереж, де кожен може знайти (або створити) контент на свій смак. Із розвитком цієї платформи змінилася і концепція. Якщо ще кілька років тому «лідерами думок» тут було прийнято називати тільки селебріті, то тепер цим терміном іменують себе тисячі Instagram блогерів. Але чи завжди назва відповідає суті?

Виборча кампанія в Україні закінчилась, а разом із нею і період жнивування для медій. На місцевих виборах 2020 врожай був багатий на різні форми агітації. Зокрема лише на політизацію соцмережі Facebook українські політики за даними Громадянської мережі ОПОРА витратили близько 1 млн 150 тис. доларів. Серед лідерів агітаційної активності «Слуга народу», «За майбутнє», «Європейська солідарність», «Наш край», ВО «Батьківщина». Час підсумувати медійні новинки та особливості цьогорічної політичної агітації.

У нинішній медіакультурі потужним інструментом обміну інформацією є соціальні мережі, а їхня популяризація відкрила можливість людині відчути певну свободу вираження своїх думок. Природним явищем є факт, що серед великої кількості користувачів інтернет-спільноти з часом виокремлюються лідери думок. Ким же є ці люди, які збирають навколо себе цілу віртуальну спільність? Чи є потенціал у блогерів стати інфлюенсерами?

На перший погляд здається, що до 2025 року – небагато часу. Але через величезну кількість інформації час настільки ущільнився, що здається, наче ми за рік пережили два «доінформаційні» роки. Спробуймо пофантазувати, якими будуть медіа та соцмережі за шість років.

Пошук правди в тоннах сумнівного тексту може призвести до інформаційної апатії, коли користувачі почнуть сумніватися у всьому, що читають. Теорія успіху вирішення цієї проблеми залежить від того, наскільки ефективно співпрацюватимуть журналісти, влада, технології та соціальні мережі.

Почуття гумору та соціальні мережі – речі, які тепер стали неначе тотожними. Навіть суворий Фейсбук почав змінюватися, а жартівливі публікації витісняти серйозні. Інтернет став гігантською забавкою, розвагою, що приносить гроші, і гіганти індустрії наслідують цю формулу. В природі існує універсальний вислів – “один раз на рік і палка може вистрелити”. Саме він чудово підійде до реалій із соціальними мережами. Серед тонн псевдо смішного контенту на очі може потрапити справжня перлина зі світу хохм. Така чорна перлина, а чорна, власне, через гумор, і стала причиною цих рядків. 

Герцогиня Кембриджська Кейт Міддлтон, яка 23 квітня втретє стала матір’ю та народила сина від принца Вільяма, вже давно стала улюбленицею мільйонів прихильників королівської сім’ї. Але ще кілька років тому британські монархи не могли похизуватись таким високим рівнем уваги до себе. Так у чому ж справа?

Ґівевей, шаут, сторіс, SFS, флетлей – ці слова уже звичні для тих, хто користується Інстаграмом. З кожним днем таких людей стає усе більше. Багато хто намагається стати блогером на просторах цієї соцмережі. Інстаграм став однією з платформ для розвитку громадянської журналістики. Раніше, щоб ділитися власними думками і розповідати про події у житті, заводили блог, зараз […]

Експерт із комунікацій і автор одного з найпопулярніших українських Telegram-каналів Андрій Бродецький розповідає про те, як журналістові лишитися потрібним після втрати ЗМІ монополії на інформацію.

Facebook створив довкола своїх користувачів таке ідеальне середовище, яке забезпечує нам один погляд на ті ж ситуації. Так, ми додаємо в друзі людей із спільними поглядами на життєві та соціальні устрої, й в той ж час «банимо» осіб, які не поділяють наші цінності. Алгоритм новинної стрічки Facebook за замовчуванням налаштований так, щоб частіше показувати користувачеві ту інформацію, яка йому імовірно цікавіша. В результаті, як дехто вважає, формується своєрідний «інформаційний міхур», який закріплює у користувача певну точку зору і переконаність у власній правоті, відмежувавши його від публікацій, що подають альтернативні думки.