Інтернет для журналістів тепер став і платформою для поширення контенту, і джерелом інформації, і засобом спілкування. Та попри щоденне використання мережі, ми ще не до кінця зрозуміли усі нюанси її роботи, не кажучи вже про даркнет. Згадки про нього зазвичай зустрічаються поряд із повідомленнями про злив даних, торгівлю зброєю та інші нелегальні оборудки. Та чи справді ця мережа була створена для полегшення життя злочинцям і  що там роблять журналісти? Будемо розбиратися.

2022 рік у Казахстані розпочався неспокійно. Країну охопили масові протести. Люди вийшли на вулиці через збільшення цін на газ. Згодом протести переросли у сутички між мітингувальниками та поліцією, а кількість затриманих та постраждалих збільшувалася щодня. На тлі масових протестів влада Казахстану розпочала наступ на свободу слова.  Насамперед у країні почалися проблеми з інтернетом та іншими засобами зв’язку, обмеження доступу до інформаційних сайтів.

Масові протести у Казахстані на початку 2022 року сколихнули інформаційний простір не лише самого Казахстану, а і всього світу. Та окрім фактів про події, їх тверезий аналіз та хронології подій, ми можемо побачити численні спекуляції, неточності та відверту брехню про події в країні. У цьому матеріалі ми коротко розповімо про події в Казахстані 2-13 січня, покажемо, під яким кутом їх подали російські та проросійські медіа в Україні, а також з’ясуємо, що радять українським журналістам медіаексперти стосовно висвітлення цих подій.

Сьогодні пропагандистський вплив на українські ЗМІ виражається не тільки у поширенні абсурдних фейків. Українськім медіа нав’язують маніпуляційні терміни та словосполучення, пов’язані з псевдодержавними утвореннями на Сході України чи спробою анексії Криму. Їх поширення створює хибні уявлення про російську агресію щодо України.

Спробуємо розібратися, кого ж частіше обирають для рекламних інтеграцій: старого доброго Діда Мороза на трійці коней чи Санта Клауса на оленях?

Російська пропаганда як інформаційна зброя зацікавила увесь світ ще на початку 2014 року під час подій в Криму та Донбасі). Проте ефективної протидії в країнах Заходу майже не було, російські пропагандистські ЗМІ зазнавали лише осуду, що не заважало їм і надалі продовжувати свою справу. Однак, будь-яка «чаша терпіння» одного дня переповнюється, і, схоже, цей момент настав. 2021 рік вже зараз можна назвати найбільш продуктивним у боротьбі із російськими пропагандистськими ЗМІ.

Від 8 листопада 2021 року світові медіа прикували увагу до ситуації на білорусько-польському кордоні через мігрантів, що намагалися прорватися на територію Євросоюзу. Білоруська пропаганда не лише створила потужну кампанію з дезінформації, але й у деяких моментах змогла перевершити російських вчителів.

Весь світ вже другий рік поспіль живе у страху: вірус, смерті, обмеження, зміна ритму життя, нестабільність, невідомість… І ось можливий порятунок – вакцина, замість того, аби допомогти людям та зменшити страхи, перетворився на ще одну фобію. «Посприяла» цьому і діяльність ЗМІ.

Минуло 32 роки з виходу на екрани першої серії відомого американського анімаційного серіалу «Сімпсони», який дуже швидко завойовував світову популярність. На початку ХХІ ст. у мережі заговорили про «Сімпсонів», як пророчий серіал, який передбачив чимало значних подій у сфері політики. Згодом ідею підхопили світові ЗМІ: хтось зі скепсисом та жартома, а хтось з усією серйозністю.

Моніторинг ІДПО вкотре показує, що привітання політиків/чиновників лишаються одним із провідних форматів джинси. Уже третя поспіль моніторингова хвиля демонструє це. Щоразу деякі регіональні видання знаходять привід вмістити подібні тексти. Цього разу інформаційним приводом виступили Дні міст відразу у трьох регіонах, а також інші професійні свята: День фізкультурника, День працівника лісу. Таким чином, на перших шпальтах газет, де могли б міститися важливі для регіону повідомлення, вміщується позитивний контент із ознаками замовності.