Бездіяльність Марка Цукерберга стосовно усіх негативних наслідків користування його продуктом безпосередньо впливає на наше життя. Досьє Facebook  — це проблема не лише конгресу США чи Європейського Союзу. Однією із найбільш уразливих країн є саме Україна, адже серйозні прогалини у функціонуванні Facebook стають у нагоді нашому сусідові у веденні гібридної війни.

За останні два місяці в засобах масової інформації все частіше можна побачити новини про те, що черговому російському артисту заборонили в’їзд до України. І настрої користувачів соцмереж щодо цього різні. На прикладі коментарів на Facebook-сторінках популярних новинних ресурсів ми з’ясовували, як звичайні користувачі в Україні реагують на ці заборони.

За останні 8 років гібридної війни інформаційні атаки російських ЗМІ та медійних фігур не лише не зменшилися, але й набрали оборотів й розвинули свій інструментарій. Утім, риторика російських ЗМІ щодо «українського питання» змінилась не сильно. Сьогоднішні наративи сконцентровані у статті президента РФ Володимира Путіна «Об историческом единстве русских и украинцев». Якщо вам цікаво, ви можете прочитати її та побачити, звідки «ростуть ноги» у матеріалах російських медіа, але ми це зробили за вас. Ми прослідкували за останніми публікаціями провідних російських ЗМІ та проросійських медіа в Україні та виділили основні тези, які просуває роспропаганда. Що з цього вийшло – читайте далі.

Фейкова інформація, на жаль, стала звичною не лише у соціальних мережах, а й в журналістських матеріалах. Якщо аудиторія уже звикла перевіряти джерела повідомлень, розпізнавати емоційні клікабельні заголовки чи відретушовані фото, то маніпуляції з графіками та діаграмами поки не наскільки звичні, а тому й небезпечніші.

Інтернет для журналістів тепер став і платформою для поширення контенту, і джерелом інформації, і засобом спілкування. Та попри щоденне використання мережі, ми ще не до кінця зрозуміли усі нюанси її роботи, не кажучи вже про даркнет. Згадки про нього зазвичай зустрічаються поряд із повідомленнями про злив даних, торгівлю зброєю та інші нелегальні оборудки. Та чи справді ця мережа була створена для полегшення життя злочинцям і  що там роблять журналісти? Будемо розбиратися.

2022 рік у Казахстані розпочався неспокійно. Країну охопили масові протести. Люди вийшли на вулиці через збільшення цін на газ. Згодом протести переросли у сутички між мітингувальниками та поліцією, а кількість затриманих та постраждалих збільшувалася щодня. На тлі масових протестів влада Казахстану розпочала наступ на свободу слова.  Насамперед у країні почалися проблеми з інтернетом та іншими засобами зв’язку, обмеження доступу до інформаційних сайтів.

Масові протести у Казахстані на початку 2022 року сколихнули інформаційний простір не лише самого Казахстану, а і всього світу. Та окрім фактів про події, їх тверезий аналіз та хронології подій, ми можемо побачити численні спекуляції, неточності та відверту брехню про події в країні. У цьому матеріалі ми коротко розповімо про події в Казахстані 2-13 січня, покажемо, під яким кутом їх подали російські та проросійські медіа в Україні, а також з’ясуємо, що радять українським журналістам медіаексперти стосовно висвітлення цих подій.

Сьогодні пропагандистський вплив на українські ЗМІ виражається не тільки у поширенні абсурдних фейків. Українськім медіа нав’язують маніпуляційні терміни та словосполучення, пов’язані з псевдодержавними утвореннями на Сході України чи спробою анексії Криму. Їх поширення створює хибні уявлення про російську агресію щодо України.

Спробуємо розібратися, кого ж частіше обирають для рекламних інтеграцій: старого доброго Діда Мороза на трійці коней чи Санта Клауса на оленях?

Російська пропаганда як інформаційна зброя зацікавила увесь світ ще на початку 2014 року під час подій в Криму та Донбасі). Проте ефективної протидії в країнах Заходу майже не було, російські пропагандистські ЗМІ зазнавали лише осуду, що не заважало їм і надалі продовжувати свою справу. Однак, будь-яка «чаша терпіння» одного дня переповнюється, і, схоже, цей момент настав. 2021 рік вже зараз можна назвати найбільш продуктивним у боротьбі із російськими пропагандистськими ЗМІ.