Друг –  Платон, але істина дорожча. Приблизно так виглядає основний напрям роботи інтернет-видання і водночас журналу “Телекритика” – критика для змін на краще. Чи можуть окремі медіа об’єктивно аналізувати своїх колег, перебуваючи у тому ж  журналістському спектрі? Питання більш ніж риторичне. Під час зустрічі зі студентами факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка, журналіст […]

Медіакритика – галузь гуманітарного знання, що вивчає буття, культуру, еволюцію мас-медіа в площині людської взаємодії і людську взаємодію в контексті реальності, яку відбивають мас-медіа. Медіакритика виникає на межі таких наук, як соціологія, філософія, соціальна психологія, теорія масової комунікації, теорія журналістики, і стає міждисциплінарним комплексом теоретико-методологічних гіпотез, що претендують на різнобічне розуміння медій. Українська медіакритика, як […]

БІНОМ — ФАНТОМ? Із появою електронної журналістики, окресленої за зразком постмодернізму “постжурналістикою”, з’явилась нова бінарна опозиція журналістика-постжурналістика. Поява цього біному цілком логічна: усе нове зазвичай протистоїть старому. Чимало дослідників, ламаючи наукові списи, розподілилися на два ворожі табори: консерваторів (які найчастіше репрезентують погляди технофобів) та, відповідно, новаторів-технократів. Проте безпосереднім учасникам неожурналістського процесу (видавцям, редакторам, авторам та […]

Розвиток культури і цивілізації призвів до виникнення писаного й друкованого слова, радіо, телебачення, тобто все нових і нових різновидів медіумів. Проте сучасні інтеграційні тенденції – все в одному – знову провадять світ якщо не до єдиного медіуму, то принаймні до зменшення їхньої кількості.

Комунікативний процес – це передача від адресата до адресанта не лише раціональних логічних схем, а й емотивних імпульсів, чуттєвих сигналів. Що більше  концепти  здатні розвивати і  передавати сенсорні вібрації, тим легше вони вкарбовуються у пам”ять, проникають у підсвідомість і, отже, приходять до влади. Максимально еротизована, сенсуалізована сучасна масова культура  робить образ адресата повідомлень імперсональним, а […]

Велике бачиться, як відомо, на відстані, тому ті унікальні інформаційні процеси, які нам сьогодні доводиться спостерігати, не кожен оцінить належним чином – занадто вони масштабні і глобальні. Особливо невтямки, про що йде мова, поколінню, народженому в 90-х роках і пізніше, бо нинішня молодь ніколи не бачила світу без кабельного телебачення, комп’ютерів та інтернету, їй просто ні з чим порівнювати. А ось відомі дослідники медіа-сфери не могли не відзначити: люди на початку XXI століття, як ніколи раніше, залежні від інформації, при цьому вони ще ніколи не були такими безпорадними перед нею.