Раніше тренди українського сегменту YouTube були по вінця сповнені російськими відео, але зі збільшенням обізнаності громадян і на тлі стрімкої українізації самої платформи ми могли б очікувати змін у цих трендах. Проте цього не сталося, YouTube так само постійно видає нам той же ворожий контент. Натомість українським авторам важко пробитися в тренди, хоча всім вищезазначеним критеріям вони відповідають повністю. У чому ж причина?

Після повномасштабного вторгнення відмова українців від усього російського стала набувати масового характеру. Але на зміну російському контенту оперативно мав прийти якісний український. Це швидко зрозуміли медійники, блогери, та інфлюенсери, почавши розвиватись в цьому напрямку. І однією з найпопулярніших ніш для розвитку стали  подкасти. Про них ми і поговоримо.

Український сегмент YouTube почав активно розвиватись саме після повномасштабного вторгнення: багато ютуберів перейшли на українську, адже принцип «я буду робити російською, щоб набрати більше підписників» значно втратив свою привабливість. Не оминула ця тенденція і оглядачів відеоігор. Ютуб-гейм-критика стрімко розвивається, а наші ютубери доводять, що якісний ігровий контент українською вже не виняток, а норма!

24 лютого 2022р. Мстислав Чернов – український фотограф, військовий кореспондент та фотожурналіст, а відтепер і режисер – зустрів у Маріуполі. Саме тут він зняв повнометражний документальний фільм «20 днів у Маріуполі» про криваві перші дні обстрілу міста. Презентація фільму відбулась 20 січня 2023 року у США. Що писали українські медіа про цю кінострічку і в чому її значення.

«Хорошої української музики мало, тому я російську слухаю». Ця фраза у різних варіаціях лунала настільки часто, що у декого могло скластися враження, що безліч якісних українських музикантів ілюзія. Ці міфи розвіюють українські музичні медіа, які, до речі, писали і пишуть українською мовою. Про історію української музичної журналістики МедіаКритика вже розповідала. Сьогодні пропонуємо огляд декількох вартих вашої уваги українських музичних ЗМІ.

Перейти на український контент для тих, хто звик до російського досить важко. І любителі японської манги тут не виняток. Що ж робити, якщо хочеться читати мангу і дивитись аніме українською, а натрапляємо лише на російські переклади? Можливо, ми просто погано шукали...

Цьогоріч попри повномасштабну війну та важку економічну кризу на українські екрани виходять нові фільми, варті перегляду. У 2022 український кінематограф познайомив глядача із досить важкою та драматичною стрічкою режисера Мар’яна Бушана «Снайпер. Білий ворон».

«Я схожий на мільйонера?», «У них є дохід від реклами», «Може ще за повітря платити?», «А як вони існували до цього часу?» – такі аргументи можуть наводити люди, які не бачать сенсу платити медіа за змістове наповнення. Яка тенденція прослідковується в Україні та що може переконати українців стати на сторону цифрового етикету?

Гібридна війна з РФ змушує нас постійно спростовувати дезінформацію, відбиватись від фейків і розпізнавати ІПсО. Тут агресору на допомогу приходять не лише псевдожурналісти, а й звичайні громадяни з низьким рівнем медіаграмотності, що поширюють це. Як стати на світлу сторону інфопростору побачимо на прикладі тітоньки Фібі.

З початком Великої війни український сектор YouTube почав стрімко розвиватися: блоги українізуються, з’являється чимало нових оригінальних каналів та форматів. Є на цьому ринку і «старожили», як-от «Телебачення Торонто», один із найпопулярніших у своєму жанрі. Як автори Торонто висвітлюють війну у своїх сюжетах – тема для цілого дослідження. У цьому ж матеріалі  розглянемо окремий аспект – образ російського війська у сюжетах "Телебачення Торонто".