Чим для вас є телеграм-канали,? Багато хто скаже — новинами. Адже за період повномасштабної війни цей застосунок здобув популярність завдяки оперативним новинам кожного дня, години та навіть хвилини. Та мало хто знає, що в телеграмі можна не тільки читати новини. Пропонуємо невеличку добірку цікавих телеграм-каналів на розважальну та  мистецьку тематику.

Щодня ми чуємо велику кількість тривожних новин, і вберегтись від цього складно. Однак, маємо можливість заспокоюватись, слухаючи так само про нашу війну, але зовсім в іншому форматі. Медіакритика вже писала на тему “Як за 2022 рік змінився ринок подкастів: що у тренді”. Цього разу зробимо добірку подкастів саме на воєнну тематику.

На сайтах з пошуку роботи можна знайти найрізноманітніші вимоги до кандидатів. Серед них - знання турецької, чеської, польської, французької та навіть японської мов. Та найпоширенішою вимогою є вільне володіння/розуміння/знання граматики російської мови. З початком повномасштабного вторгнення ситуація дещо змінилась, але ще далека від ідеалу.

Війна безжально внесла свої корективи та змусила багатьох українців змінити не лише місце проживання та оточення, але й роботу. Зокрема й чимало журналістів були змушені змінити професію. На щастя, професій дотичних до журналістики багато, але не завжди це помітно на перший погляд. Сьогодні поговоримо про журналістські навички, які стануть в нагоді навіть в сфері ІТ, а саме – UI/UX design.

Існують питання, висвітлення яких справді може трохи почекати. Проте, відкладання у скриньку із написом “колись там глянемо та щось напишемо” важливих глобальних питань свідчить не про пріоритетність, а про недалекоглядність. Зокрема, коли йдеться про екологію.

Свої.Сіті — онлайн-журнал для жителів сходу України, заснований у 2018 році. З початку повномасштабної війни документує злочини російської армії, допомагає переселенцям та людям, які залишилися в окупації. Гаяне Авакян — головна редакторка журналу, розповіла МедіаКритиці про специфіку їхньої роботи до 24 лютого 2022 та після нього. 

Про Україну неодноразово згадували у світовому кіно. Та якщо раніше у стрічках кінематографістів наша країна асоціювалася з горілкою, мафією, гарними дівчатами та Чорнобилем, то після 2014-го ситуація змінилася – Україну перестали бачити частиною Росії чи СРСР. А зараз і поготів. Україну почали показувати сильною державою, яка готова все витримати. Зараз про неї знімають документальні фільми для широкого загалу, щоб дати уявлення, що в нас відбувається. Але не всі такі стрічки стають відомими у нас.

За час повномасштабної війни чимало змін відбулося у свідомості українців, і в багатьох виникло бажання споживати українське: починаючи від музики і товарів до перегляду фільмів, серіалів і аніме. Розглянемо декілька прикладів, як розвивається українське озвучування зарубіжного кіно зараз. 

Через воєнні дії Росії, українці почали масово відмовлятися від усього російського, зокрема й мови. Медійники не виняток. Деякі медіа всіма силами намагаються випускати свій контент українською. Інші досі не можуть відмовитися від російського інтерфейсу та контенту на своїх сайтах, аргументуючи це потребою багатьох російськомовних українців.

«Ти бачив як сьогодні прилетіло по Києву? Там «Труха» щойно виклала відео». І ось ви вже дивитесь і вірите побаченому, хоча прильотів по Києву сьогодні не було. Чому не всій інформації в Telegram потрібно довіряти та де читати правдиві новини?