Українці, з початком повномасштабного вторгнення, інтуїтивно відповідаючи на образливі вкиди противника, почали формувати власну гілку словотворення. Глузування з російської пропаганди, яке на початку було просто засобом зняти напругу в соцмережах, згодом цілком органічно перетекло у повсякденний словник українця.

Рік тому світ сколихнула новина про те, що компанія Facebook змінює свою назву на Meta і починає розробку метавсесвіту. Цукерберг вклав велику кількість грошей в цей проект, та чи виправдовує він наразі очікування. Давайте розбиратись.

Чутливий контент — це своєрідний фільтр, у якому заборонена мова ворожнечі, залякування, сексуальний контент і т.ін. Задумка дуже добра, але після 24 лютого, коли користувачі почали поширювати фото-відео фіксації злочинів російської армії, Instagram почав масово позначати такий контент чутливим, видаляти дописи, а людям блокувати сторінки.

Певно не один раз, читаючи новини в Телеграмі, ви помічали там повідомлення: «Потрібний ваш максимальний репост!» і посилання на Твітер. Журналісти роблять це для того, щоб про важливу подію в Україні дізналося якомога більше людей. Алгоритм простий: чим більше поширень новини у Твітері, тим вище вона з’являється в стрічці. Тобто новина досить швидко розповсюджується спочатку між українцями, а тоді виходить на іноземців.

Після звільнення у січні цього року колишній радник президента Олексій Арестович ще декілька разів став інфоприводом для багатьох пабліків в Telegram. Попри звільнення його гучні заяви подекуди мають медійний резонанс і, відповідно, вплив на інформаційну війну. Тож є сенс розглянути феномен цієї персони в українському медіапросторі від початку повномасштабного вторгнення і донині.

Кінцева мета українізації полягає в тому, щоб створити власне, незалежне від інших країн інфополе – а цієї мети неможливо досягти, якщо росія залишатиметься єдиною темою для обговорення.

Повномасштабне вторгнення сколихнуло усі сфери життя українців. І SMM це також не обійшло стороною. Розглянемо, як війна вплинула на розвиток бізнесу в соціальних мережах.

Серед українців побутує стереотип, що видання про культуру – це щось нудне, нецікаве або “занадто високе”. Особливо, коли був важкий день, а єдиним бажанням після цього є відпочити так, щоб не напружувати мозок зайвий раз. Насправді, чим більше ви поринаєте в культурну сферу та відкриваєте її для себе, тим більше ви розумієте, що культура – це про розвиток свого світобачення, гарний відпочинок та естетична насолода. Тож пропонуємо добірку видань, на які варто звернути увагу, адже вони розповідають про культуру цікаво та зрозумілою мовою.

Унікальна частина ютуб сегменту, де люди з усього світу викладають відео зі своїми рецензіями, книжковими покупками й челенджами називається буктюбом. В Україні цей напрям лише тільки починає розвиватися, а той що існував до цього, завжди був у тіні сусідніх книжкових оглядачів. Отож, якщо вам теж бракувало українських книжкових блогерів, пропонуємо ознайомитися з нашою добіркою цікавих каналів, на які варто підписатися.

Чим для вас є телеграм-канали,? Багато хто скаже — новинами. Адже за період повномасштабної війни цей застосунок здобув популярність завдяки оперативним новинам кожного дня, години та навіть хвилини. Та мало хто знає, що в телеграмі можна не тільки читати новини. Пропонуємо невеличку добірку цікавих телеграм-каналів на розважальну та  мистецьку тематику.