Місяць тому розгорівся скандал через висловлювання «чоловіків» на YouTube-шоу Остапчука "Мекнув - питайте", які розповіли, що дівчина не може бути 10/10, якщо вона не поголена. Медіакритика вже писала про перші реакції соцмереж на відверто сексистський меседж. Та, зважаючи на резонанс, який спричинило сумнозвісний випуск, продовжуємо тему.

Ми вирішили зробити підбірку з найцікавіших закликів донатити на платформі ТікТок. Попри стереотип про виключну розважальність цього ресурсу, в ТікТок сьогодні активно поширюють інформацію про потреби військових.

Медіаобраз, побудований за принципом картинки «було – стало», здавна вважався одним із найпопулярніших у рекламі препаратів для схуднення. Останнім часом дедалі більше в інтернеті можна побачити фото американських зірок, які дивують фанатів своїм схудлим тілом, хоча до цього протягом декількох років мали надлишкову вагу. Деякі з них відверто кажуть, що вводили ін'єкцію Ozempic – засіб проти діабету другого типу – заради бажаного вигляду. Тож чи варто використовувати ліки, що мають такий привабливий медіаімідж? Пропонуємо огляд українських медіа, які писали про цей «чудо-препарат».

Багатьом із нас хочеться знайти медіа, яке б нас влаштовувало на всі 100%. Так, щоби інформація була і цікава, і перевірена, і збалансована, й об’єктивна та правдива. Проте серед найпопулярніших новинних медіа все одно залишаються ті, що не надто переймаються якісним наповненням. Медіакритика вже неодноразово писала про «специфічний» підхід ТСН до висвітлення новин, і нинішній огляд засвідчує, що тенденція до «жовтизни» тут не змінилася і під час великої війни.

Ранок українців починається не з кави, а з новин. Кожен раз переглядаючи  інформаційну стрічку, ми намагаємось не пропускати важливі події у нашому житті. А часто й для того, аби врешті-решт побачити щось хороше, як-от: обмін військовополонених, повернення українських дітей, список допомоги від партнерів, звільнення територій. Хоч предметом найбільшого обговорення серед людей залишається тільки одне – перемога. То які прогнози щодо закінчення війни вирують в українському інфопросторі?

Коли здається, що єдиною проблемою нашого життя є росіяни, деякі українські зірки люблять про себе нагадати черговими скандалами. Володимир Остапчук – не виняток. Це ім’я ми чули не тільки по телебаченню, на радіо, на Євробаченні 2017 року, а й з приводу «голодної туси» у роковини Голодомору, публічних сутичок із колишніми дружинами, святкування дня народження дружини російського олігарха під час повномасштабного вторгнення, а із нещодавнього – сексизму щодо жінок.

Раніше наші бабусі зберігали вирізки народних рецептів з газет, пізніше ми стали шукати інформацію в Google, а зараз самі лікарі пишуть дописи про кожне захворювання в Instagram. Проте не все так добре, як здається. Люди схильні довіряти неперевіреній інформації, якщо це пише медик. Власне тому з’явилося чимало шахраїв, які наживаються на проблемах своєї аудиторії, видаючи себе за спеціалістів у галузі здоров’я. То як не потрапити на гачок?

Одним із засобів радянської пропаганди слугували й мультфільми. Багато з них вже дорослі нащадки часів срср й досі дають дивитися їх своїм дітям під приводом “раніше було краще”. Погляньмо, чи настільки «добрими» були витвори радянського анімаційного мистецтва і чи доречно заохочувати до них дітей сьогодні.

Проблема гендерної рівності залишається актуальною. Найбільш вразливою статтю у журналістських матеріалах є жінки.  Коріння проблеми здебільшого криється в орієнтації на аудиторію. Попри запевнення редакцій, що вони орієнтуються насамперед на молоде покоління, публікації на гендерну тематику виглядають здебільшого так, наче розраховані на людей старшого віку та консервативних поглядів. Ну і звісно сприяє стереотипізації світогляд самих авторів публікацій.

Повномасштабна війна поставила остаточну крапку у відносинах між Україною та росією. Інформаційний простір звільняється від ворожого впливу, а відтак відкриваються можливості для розвитку українського шоубізнесу, популяризації власної культури. Проте деякі медіа тягнуть росіян назад, постійно згадуючи їх у публікаціях. Чому це робиться і наскільки це шкідливо - спробуємо розібратись.