Катерина Денега
Опубліковано: 09-11-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
XXI століття - час, коли соціальні мережі впливають на майже всі аспекти нашого життя. Однією з найактуальніших тем є бодіпозитивність. Instagram став важливою платформою для популяризації цієї філософії.
Анастасія Кузьо
Опубліковано: 07-11-2023
Розділи: Еротизація та сексизм, За що критикують медіа?.
0
У сучасних медіа гендерних стереотипів чимало. Серед деяких ключових можна назвати стереотипи щодо статі загалом. Часто українські медіа зображають жінок і чоловіків у давно визначених стереотипних образах. Зазвичай жінка – це класична домогосподарка, «шия чоловіка», «берегиня дому» та об’єкт сексуальної привабливості. Чоловік же – це лідер та провідних, людина, що забезпечує сім’ю та будує кар’єру.
Борис Потятиник
Опубліковано: 05-11-2023
Розділи: Агресія і тривога, Огляди, аналітика.
0
Ці рядки писалися власне напередодні Гелловіна – свята, яке прийшло до нас із Заходу приблизно у 90-их рр. минулого століття. Паралельна українська назва – відьомська ніч. Подібно до свята Валентина, воно отримало суттєві комерційні «ін’єкції» і досі сприймається в суспільстві як щось чужорідне і контроверсійне. Назагал йдеться про доволі екзотичне святкування, яке – з його […]
Наталія Каплун
Опубліковано: 02-11-2023
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
0
Клікбейтні заголовки, фейкові новини та рожеві окуляри - все, що під час війни пропонують недобросовісні журналісти.
Анастасія Кузьо
Опубліковано: 31-10-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Але якими постають ВПО та біженці у світлі українських медіа? На українських ресурсах різноманіття матеріалів про людей, які вимушено покинули свої домівки, настільки велике, що знайшлося місце і для мови ворожнечі, брехні та очевидно негативного ставлення. Образ внутрішньо переміщених людей в українських медіа є важливою складовою, оскільки він може впливати, і вже впливає, на суспільну думку щодо цих людей.
Анастасія Кузьо
Опубліковано: 29-10-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Явище фемінітивів є чи не найсуперечливішим у сучасній українській мові, зокрема через активне їх поширення у сферах розмовного, публіцистичного та офіційного стилів мовлення, а також у сфері засобів масової інформації. Якщо найменування осіб чоловічої статі завжди були прийнятними та не викликали здивування, то жіночої – часто ставали дискусійними, подеколи неприпустимими.
Марія Ковба
Опубліковано: 27-10-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
У сучасному цифровому ландшафті підписка на контент стає дедалі важлішим методом підтримки незалежної журналістики. Адже якщо ми не платимо за контент, то хіба ми є споживачами? Можна припустити, що ні.
Анастасія Кузьо
Опубліковано: 26-10-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Завдання медіаграмотності полягає у заохоченні людей замислюватися над тим, що вони дивляться, яку інформацію споживають. Зокрема, у час війни споживачі мають критично ставитися до всього контенту, що бачать у ЗМІ, та не вірити всьому, що там опубліковано. Найкращим засобом є перевірка побаченої інформації у кількох джерелах, щоб завадити поширенню фейків.
Марина Тимченко
Опубліковано: 11-10-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Із початком повномасштабного вторгнення магічні прогнози майбутнього для багатьох українців були своєрідним заспокійливим. І це зрозуміло, всі ми маємо різни психологічні особливості і комусь прогнози «війна закінчиться вже завтра» можуть дійсно допомогти на певний час...
Ярина Самарик
Опубліковано: 10-10-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Усі ми пам’ятаємо, що на початку повномасштабного вторгнення Олексій був всюди, навіть відбій повітряної тривоги у застосунках озвучував. Багато українців захоплювалися його постаттю та вірили кожному слову (чи хотіли вірити). Проте згодом ставлення громадян змінилося, що доволі закономірно,зважаючи на те, що почав говорити Арестович у своїх зверненнях. Проте чи змінилася риторика його симбіозу із “головним” ЗМІ країни “ТСН” - сьогодні з’ясуємо.
