Україна протягом усього періоду незалежності знаходилася під впливом Російської Федерації (РФ), яка вважала себе «наступницею СРСР». Постійне оперування поняттями: «Росія – старший брат України» та «Росія, Білорусь та Україна – це три «братські» народи» приносили дієві результати, але лише для однієї країни – Росії. Спершу Будапештський меморандум, який забезпечив для РФ статус єдиної ядерної держави на пострадянському просторі. Потім, у 2004 році, перемога проросійського кандидата Януковича, яка лише через Помаранчеву революцію відтягнулася на п’ять років. Однак події кінця 2013-го - початку 2014 років внесли свої корективи й призвели до того, що Росії почала діяти набагато активніше в питанні втримання України в межах власного впливу. Проте слід розуміти, що цей вплив почався набагато раніше, щоправда іншими методами. Основним з яких став метод «м’якої сили».

Існує стереотип, що сатира та іронія в ЗМІ неодмінно пов’язані з маніпуляцією. Адже це оціночні судження, які є неприпустимими у професійній журналістиці. Проте це не завжди так: гумор може піднімати проблему та розкривати її глибше і навіть коректніше, ніж звичний журналістський матеріал.

Новини про ДТП, пограбування та інші кримінальні злочини є невід’ємною частиною ЗМІ.  Секс, смерть і скандал – відомі три “С”, якими живляться медіа. Часто після “звичайних” щоденних новин маємо змогу переглянути навіть окремі програми, присвячені цьому правилу. Це, до прикладу, “Надзвичайні новини” на ІСТV чи “ДЖЕДАІ” на 2+2.

Багато-хто бачив екранізовану історію стосунків студентки Анастейші Стіл з підприємцем Крістіаном Греєм у “50 відтінків сірого”. Стрічка вразила глядачів не лише романтичними вчинками героя, а й відвертими сценами з жорстокою еротикою,  яка в нас асоціюються з БДСМ. Саме нестандартний сюжет фільму та поєднання любові, сексуальності та садизму спричинили хвилю обговорень та перевершили будь-які очікування, зробивши книгу бестселером у багатьох країнах, а фільм одним з найбільш касових.

Чи часто ми замислюємось, який вплив має на нас реклама лікарських засобів? Захворівши, ми довіряємо їй, деколи навіть несвідомо, оскільки сподіваємось на швидке одужання. Що вже говорити про матусь, які вперше зіткнулися з проблемою температури у своєї дитини. «Реклама – поганий порадник», – пише Уляна Супрун на своїй сторінці у Фейсбук. А ми додамо – медіа нерідко допомагають поширенню поганих медичних порад.

Коли через 100, 200 чи 500 років історики та археологи візьмуться за пошук інформації про людину XXI століття, то надзвичайно зрадіють залишкам реклами. Звичайно, за умови існування археологів та людства. Про таку корисність реклами жартома казав ще М. Мак-Люен у своїй книзі «Розуміння медіа»: «…сучасна реклама — найбагатша й найвірніша реакція на сьогодення, яку будь-яке суспільство коли-небудь робило про весь спектр своєї діяльності». Зображуючи тенденції, реклама одночасно й відтворює, і створює картину світу. Рекламні повідомлення ніколи не стоять на місці, а змінюються залежно від соціокультурних обставин. Споживач живе тут і зараз, рекламі доводиться жити разом із ним.

За даними «Українського спектру» найвідомішими платформами серед українців є Instagram, YouTube, Telegram та Facebook. Проте минулого року в гонитві за користувачами стрімкого розвитку набула соцмережа TikTok. І на думку багатьох експертів може потіснити колишніх гігантів. Чому TikTok здобув таку популярність серед молоді? У чому особливість нової платформи? І чим TikTok-блогери відрізняються від інших? Спробуємо розібратись.

Це специфічний жанр на YouTube, де ведучий у прямій трансляції робить різні принизливі речі з собою або своїми гостями. Автори ефірів заробляють такими діями гроші, які їм надсилають глядачі під час перегляду. Разом із грошима (донатами) глядач може написати повідомлення або бажання, яке згодом виконує ведучий. Деякі автори таких стрімів самі встановлюють ціни та дії, які готові виконати за надіслану суму. Чим важче завдання, тим більше воно коштує. Воно може бути будь-якої специфіки: від розбиття яєць об голову до жорстокого побиття.

Історія – це невичерпне джерело тем та героїв для журналіста, а історія України – це ще й факти, овіяні міфами, забуті персонажі і нерозказана правда, яку приховували роками. Пам’ятаю, як ще в школі чекала вихідних, щоб переглянути новий епізод тоді улюбленої програми «У пошуках істини». Журналіст В’ячеслав Гармаш проливав світло на таємні сторінки історії. Цікаво, що згодом канал СТБ, який був виробником цієї програми вилучив всі україномовні епізоди з власного Ютуб-каналу і залишив тільки російськомовні версії епізодів. Але цю тему ми залишимо на потім, а нині спробуємо знайти україномовні видання, які пишуть чи розповідають про історію зрозумілою для кожного мовою.

Необов’язково отримувати медичну освіту, щоб бути обізнаним пацієнтом, який розуміє своє тіло і знає як трактувати його сигнали, бути в курсі останніх важливих досліджень, знати, як пильнувати своє здоров’я та обирати професійного лікаря. Медична журналістика цілком може допомогти знайти усю цю інформацію. Цього разу спробуємо розібратися, наскільки якісно виконує вона свою функцію у сфері висвітлення жіночого здоров’я.