Павло Александров
Опубліковано: 05-11-2021
Розділи: Нові технології медіа.
0
Ромео і Джульєтта уникнули смерті, Есмеральда покохала Квазімодо, а Лукаш і Мавка стали щасливою лісовою сім’єю. Усе можливо, якщо дія відбувається у форматі нелінійної (багатоваріантної) оповіді, де ключові сюжетні повороти і фінальна розв’язка залежать від вибору читача.
Ідея варіативності оповіді, що надає можливість користувачеві впливати на перебіг сюжету і отримувати різні фінали історії, існувала з найдавніших часів, проте лише сучасні технології ЗМК перетворили її із поодиноких мистецьких експериментів на мейнстрімове явище сторітеллінгу (англ. storytelling, «розповідь історій»).
Юрій Залізняк
Опубліковано: 03-11-2021
Розділи: Стандарти якісної журналістики.
0
Не випадково більшість студентів-першокурсників на кафедрах і факультетах журналістики, з якими мені досі доводилося спілкуватися про причини їхнього вибору саме цього фаху, відповідали мені як переконані ідеалісти. І схожі вони тут більше на Вудворта і Бернстайна, аніж на тих редакторів, які передусім пишаються трафіком аудиторії на свої інформаційні ресурси.
Наталія Габор, Юрій Залізняк, Орест Семотюк
Опубліковано: 28-10-2021
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Львівські експерти моніторили з 13 до 19 вересня 2021 року чотири друковані видання – газети «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі – Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград) (загалом 255 публікації), а також чотири он-лайнові видання – сайти «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал» (сукупно 400 матеріалів).
Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
Опубліковано: 27-10-2021
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Баланс думок, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у вересні. Таку ситуацію можна пояснити присутністю великої кількості іміджевих матеріалів про місцеву владу та окремих політиків у регіональних виданнях. А також звичкою журналістів використовувати чиновників, сайти міськрад чи пресрелізи як єдине джерело інформації. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика у вересні 2021.
Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
Опубліковано: 21-10-2021
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Топ-темами регіональних друкованих ЗМІ у вересні були: категорія «інше» – 34,5% (реклама, розважальний контент, поради, привітання тощо) та життя місцевої громади – 19,9%. Для інтернет-видань на першому місці життя місцевої громади – 18,2% та кримінал – 18,1%.
Здебільшого у газетах та на сайтах переважав контент, зручний для швидкої обробки та передруків із мінімальним редагуванням. Натомість теми, що потребували аналізу, детального вивчення ситуації (корупція, впровадження реформ), висвітлювалися дуже рідко.
Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика
Опубліковано: 20-10-2021
Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.
0
Моніторинг ІДПО вкотре показує, що привітання політиків/чиновників лишаються одним із провідних форматів джинси. Уже третя поспіль моніторингова хвиля демонструє це. Щоразу деякі регіональні видання знаходять привід вмістити подібні тексти. Цього разу інформаційним приводом виступили Дні міст відразу у трьох регіонах, а також інші професійні свята: День фізкультурника, День працівника лісу. Таким чином, на перших шпальтах газет, де могли б міститися важливі для регіону повідомлення, вміщується позитивний контент із ознаками замовності.
Максим Білоконь
Опубліковано: 07-10-2021
Розділи: Огляди, аналітика.
0
11 червня 2020 року у Римі відбулася церемонія відкриття чемпіонату Європи 2020. Через пандемію коронавірусу турнір було перенесено на рік, а через карантинні обмеження в містах проведення (окрім деяких випадків) стадіони були заповнені лише частково. Проте змагання аж ніяк не були обділені увагою мас-медіа: прев’ю, огляди, спортивна аналітика, флеш-інтерв’ю та інші матеріали з’являлися в мережі впродовж усього часу проведення чемпіонату та після нього. Як працювали медійники в умовах карантинних обмежень та чи сильно це позначилось на якості матеріалів і зацікавленні аудиторії? Аби з’ясувати це, порівняємо роботу каналів «Футбол 1\2\3» та «Sky Sports».
Максим Білоконь
Опубліковано: 05-10-2021
Розділи: Огляди, аналітика.
0
З початком пандемії COVID-19 спортивна індустрія зазнала великих економічних втрат. Кіберспорт також постраждав від пандемії, але зміна умов та скасування турнірів відбувалися поступово. Втім, у основних дисциплінах продовжувалися турніри, висвітленням яких займалися відповідні студії. Деякі підійшли до цього дуже креативно. Оглянемо події, які стали найбільш популярними серед глядачів за кількістю переглядів та щоденним онлайном, та спробуємо з’ясувати, як змінився підхід до висвітлення подій у кіберспорті і чим він відрізняється від періоду, коли турніри проходили у LAN-форматі, тобто у спеціально підготовленій сцені на арені чи стадіоні.
Борис Потятиник
Опубліковано: 10-07-2021
Розділи: Медіафілософія.
0
Минуло 25 років з часу виходу в світ книги “Патогенний текст”. За цей час концепт увійшов у науковий вжиток, передусім дослідників медіа, які вивчали рекламу, віртуальну агресію і насильство (про авторів трохи згодом). Тобто концепт жив своїм життям і є сенс подати наше сьогоднішнє його розуміння. Ми також розглядаємо запропоновані міркування як наш внесок у філософію […]
Наталія Габор, Юрій Залізняк, Орест Семотюк
Опубліковано: 02-06-2021
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Назагал, помітно, що друковані видання намагаються не програти онлайн виданням – як не в перегонах за швидкістю подачі інформації (що зрозуміло), то бодай в авторському викладі фактів та явищ дійсності. Онлайн видання здебільшого грішать оперативним поширенням повідомлень прес-служб і часом при цьому вказують свого журналіста як автора матеріалу. Водночас певні видання демонструють явну залежність від замовної інформації, або публікацій, що друкуються за угодою сторін. Офіціоз, таким чином, може бути відчутним і в друці, але вже не з причин оперативності, а з економічних міркувань.
