Науковці критикують журналістів, бо ті, мовляв, не надто відповідально ставляться до створення матеріалів на певну наукову тему. То перекручують слова, то пишуть маячню, не перевіривши факти, то ганяються за сенсаціями. І напевно в цю секунду десь у світі закочує очі якась людина науки, бо вкотре читає заголовок новини зі словами “загадковий” чи “таємничий”. Я вирішила розібратися, чи праві одні та чи винні інші на прикладі матеріалів про космос: як українські журналісти пишуть новини на астрономічну тему на вебплатформах суспільно-політичних медіа.

Як показав сумний досвід із пандемією COVID-19, прогнози та плани людства можуть змінитися за декілька тижнів. Сфери, які раніше не виділялися популярністю (виробництво антисептиків), зараз стають дедалі успішнішими, а ті, яким прогнозували велике майбутнє (івент-менеджмент, туризм), ще не скоро зможуть реабілітуватися. Прогноз – це всього лише припущення, яке можна порівняти з уявним експериментом Ервіна Шредінгера: доки майбутнє не відбудеться, припущення одночасно і можливе, і неможливе. Спробуємо визначити, на який розвиток журналістики варто очікувати та що зміниться у наших редакціях у найближчі десятиліття.

Якщо ви активний користувач мережі, ви вже встигли помітити, що пандемія Covid-19 спричинила справжній «вибух» мемів в інтернеті. Сьогодні меми це не просто смішні картинки, які ми надсилаємо один одному в месенджері: вони проникли у всі сфери нашого життя, зокрема – і у ЗМІ. Далі ми з’ясуємо, в чому особливості мемів, про які їх функції ви навіть не здогадувались та як різні українські онлайн-ЗМІ ефективно (або ні) використовують меми у своїх публікаціях.

«Як можна повірити в таку маячню?» – міркувала я собі після перегляду сюжету «Media sapiens» про те, як «Первый канал» розповідав про походження коронавірусу. Трамп роздавав корони на конкурсах краси, тому назва вірусу походить саме від цього слова. «Що?» – запитаєте ви. А це звичайнісінькі російські новини, і російський народ вірить в такі нісенітниці.

Цей текст пов’язаний з дорученням написати кілька сторінок до нового підручника з журналістики. Власне до розділу про нові медіа. Тому прошу вибачення за характерний “підручниковий” стиль. У найбільш загальному вимірі важливою характеристикою нових медіа є їхня потенційна всеохопність. Інтегруючи всі можливі у світі інформаційні потоки, веб породив надію на досягнення стану, який можна означити міфічним […]

Ідея  цифрового нагляду супроводжує нас доволі давно. І сьогодні, під приводом боротьби з пандемією, вона отримує додаткове і безпрецедентне виправдання. Щоправда найбільш помірковані голоси намагаються знайти компроміс: широко впроваджуючи відстежування поведінки інфікованих та  потенційно інфікованих осіб, все ж намагатися оберігати приватність. Або ж, приаймні, вимагати симетричних дій стосовно владних інституцій: якщо розширено контроль громадян (contact […]

Від 7300 грн до 19700 грн. Саме у такому діапазоні заробляють українські журналісти. Про це свідчить дослідження зарплат комунікаційників в Україні, яке провів кар’єрний портал «Happy Monday». Журналісти у сфері комунікацій заробляють найменше. Для порівняння, найвища зарплатня – у менеджерів із комунікацій. Вони отримують від 14300 грн до 28 500 грн. Чому ж медійники заробляють найменше: не знають, як оцінити свої вміння та попросити гідну оплату, не вміють говорити про підвищення? Ми вирішили допомогти акулам пера нарешті заговорити про табуйовану тему – про гроші.

Українські блогери часто опираються на досвід закордонних колег, переймають певні ідеї та концептуальне підґрунтя, але якщо повертатися до тематики, то мимоволі доводиться ловити себе на думці, що у нас більшість блогерів пишуть про все і водночас. Це невтішна специфіка.

В Україні та світі з’являється дедалі більше видань, які генерують жартівливі новини, звертаючи завдяки гумору увагу на низку важливих подій та проблем. Проте факт стрімкого поширення таких матеріалів у мережі та їхній передрук серйозними ЗМІ викриває низку прогалин в роботі журналістів.

«Після з’їзду партії “Слуга народу” в Трускавці з готелю пропало 256 рушників», «Том Круз відвідав Львівський метрополітен», «В ОРДЛО в шкільну програму з математики ввели вивчення формули Штайнмаєра», «Андрій Богдан змінив ім’я на Богдан Андрій»… Якщо  такі заголовки новин вас відверто шокували, то не спішіть хапатися за голову та кричати, що українська журналістика себе вичерпала. Можливо це та ситуація, коли, перегорнувши сторінку сайту до кінця, ви виявите магічні слова: «Всі згадані на сайті події та персонажі вигадані. Будь-який збіг з реальними подіями та людьми є випадковим». Так сатиричні видання попереджають читачів, що всі їхні новини – не більше, ніж вигадка.