Продовжуємо серію публікацій «Як медіа пишуть про космос», і цього разу з’ясуємо наскільки цікавою для ЗМІ є тематика далекої і загадкової карликової планети Плутон. Тривалий час із шкільної лави всі знали про існування дев’яти планет у Сонячній системі. Але 24 серпня 2006 року все змінилося – на XXVI Асамблеї Міжнародного астрономічного союзу Плутона позбавили звання планети на рівні із Землею, Марсом, Юпітером та іншими представниками. Чим іще прославився Плутон у світових ЗМІ та яким саме новинам про нові дослідження віддають перевагу журналісти – розглянемо у цьому матеріалі.

Рекламний ринок шукає дедалі ефективніші стратегії боротьби за створення популярного продукту для широкої аудиторії та захоплення її уваги. Час від часу, ми потрапляємо на гачок медійних агенцій, самі не підозрюючи про це, адже там усе набагато глибше та складніше, ніж можна побачити на перший погляд. То ж на що готові рекламні агенства, аби хоча б декілька секунд засвітитися на телебаченні та «втелющити» нам потрібний продукт? Чим нас намагаються «підкупити»?

Продовжуємо серію публікацій «Як медіа пишуть про космос». Цього разу з’ясуємо, як подають новини про дослідження Місяця та наскільки цікавим для ЗМІ є природний супутник Землі.

Сучасна людина вже цілком звикла до перенасичення інформацією та знає, що завтра її буде ще більше. У зв’язку з початком пандемії COVID-19, ця людина стоїть на роздоріжжі величезної кількості думок та переконань, а роботи у фактчекерів, останнім часом, значно побільшало. Сьогодні ми спробуємо розібратися у нинішній пропаганді довкола коронавірусу та розглянемо кілька прикладів глибокого дезінформування аудиторії у час пандемії.

Димові шашки, бійки протестувальників, сутички з поліцією, сварки й навіть кінологи... Висвітлюючи акції протесту, чи пропонують медіа розуміння їхніх причин та чи згадують про наміри і бажання учасників?

Дедалі частіше природа кидає виклик океанологам. Чим ширше (і глибше!) простір для досліджень – тим більше шансів дізнатися нове і фантастичне. Незважаючи на сотні досліджень, ми досі вкрай мало знаємо про найзагадковішу западину на Землі – Маріанську. Спробуємо з’ясувати, наскільки цікавими для медіа є сучасні дослідження найглибшого місця на планеті.

Науковці намагаються спростувати міфи, розповісти свою версію походження Галактики, поширити серед людей цікаві факти, щоб батькам було не соромно зацікавити своє чадо у космічній тематиці. З’ясуємо, як медіа подають інформацію  про нашу галактичну оселю.

Якщо би нам запропонували назвати лише одну найважливішу особливість цифрової журналістики, то це не було би аж таким простим завданням. Чому віддати перевагу: мультимедійності чи інтерактивності? Надзвичайній оперативності чи здатності адаптуватися до персональних зацікавлень конкретного індивіда? А, може, варто зосередитися на гіпертекстових зв’язках, які миттєво переносять до файлу, який нас зацікавив? Втім, є поняття, яке […]

Реалії українських ЗМІ підкидають іншу, серйознішу проблему: можливо кінокритику не читають, тому що її немає? Здебільшого, якщо тема матеріалу стосується кіно, то вона має такий заголовок: «Топ-5 романтичних фільмів», «Що не поділили студії Sony та Marvel», «Зірки, які змінились після пластики». Скандали та інтриги глибоко вкорінилися і в кіножурналістиці. То чи є в українських ЗМІ якісна кінокритика? Щоб з’ясувати це питання переглянемо три інтернет-видання, які публікують на своїх сторінках не тільки новини з сфери кіно, а й аналізують кінострічки.

Тема висвітлення насильства не перший рік на вустах медіаспільноти України. Якщо дорослу людину проблема зачіпає не так критично, то на психіку дитину впливає докорінно, особливо, якщо демонструється насильство серед її однолітків. Українські ЗМІ ж продовжують вражати матеріалами зі сценами дитячого насильства нібито з виховною метою. Вочевидь, дотримуються думки, що жорстокість на екрані «загартовує» дітей: зміцнює їхню психіку і убезпечує від насильства у реальному житті. Насправді ж причина цього більш прозаїчна – «високі рейтинги» такого контенту.