22 жовтня 2020 року конституційний суд Польщі ухвалив рішення, яке фактично забороняє проведення в країні абортів. Як відреагували на цю подію українські та польські медіа та соцмереж. Спробуємо розібратися.

Незважаючи на важкий удар, завданий пандемією COVID-19 кіноіндустрії, світове кіно стрімко розвивається, а отже розвиваються й кінокритичні ресурси. Одним з ресурсів, який не лише пережив несподіваний напад коронавірусу, а й активно розвивався у цей важкий період є український сайт VERTIGO . Як зазначають творці цього видання – це сайт про кіно, серіали, комікси та поп-культуру загалом. Вони позиціонують себе як антиснобський ресурс, де розповідають простими словами про складне кіно.

Якщо колись соціальна мережа Instagram була лише для любителів постити фото смаколиків, то нині це один із лідерів соцмереж, де кожен може знайти (або створити) контент на свій смак. Із розвитком цієї платформи змінилася і концепція. Якщо ще кілька років тому «лідерами думок» тут було прийнято називати тільки селебріті, то тепер цим терміном іменують себе тисячі Instagram блогерів. Але чи завжди назва відповідає суті?

Виборча кампанія в Україні закінчилась, а разом із нею і період жнивування для медій. На місцевих виборах 2020 врожай був багатий на різні форми агітації. Зокрема лише на політизацію соцмережі Facebook українські політики за даними Громадянської мережі ОПОРА витратили близько 1 млн 150 тис. доларів. Серед лідерів агітаційної активності «Слуга народу», «За майбутнє», «Європейська солідарність», «Наш край», ВО «Батьківщина». Час підсумувати медійні новинки та особливості цьогорічної політичної агітації.

На сторінках українських та світових ЗМІ можемо знайти чимало інформації про дослідження структури Венери. І дедалі частіше публікації акцентують увагу на важливості вивчення загадкової планети. У зв’язку з цим і виникає головне питання: наскільки ретельно українські медіа перевіряють інформацію перед оприлюдненням, щоб не ввести в оману своїх читачів. Нумо розбиратися.

Стрімкий розвиток спортивної тематики у медіа дедалі більше сприяє вузькотематичній рубрикації новин спорту. Так, наприклад, читачі можуть окремо переглянути підбірку новин хокею, футболу, боксу та інших дисциплін. З початком сезону-2020 (що стартував 3 липня) автоперегонів у класі «Формула-1» кількість публікацій про неї почала стрімко збільшуватися. Минулого разу ми розбирали як sport.ua подає новини про футбол, а сьогодні подивимось як спортивний ресурс подає читачам матеріали про «Формулу-1».

Одвічне намагання політиків прорекламувати себе, допомагаючи іншим, не оминуло й пандемію СOVID-19. Нині через пандемію роздають антисептики та медичні маски, передають апарати штучної вентиляції легень до медичних закладів, як колись роздавали гречку чи продуктові пакети.

Найзапекліша боротьба щоденно точиться не тільки між учасниками, а й поціновувачами спортивних змагань. ЗМІ часто роблять із новини спорту сенсацію, а деколи публікують відверто сумнівну інформацію. Сьогодні розглянемо як подає новини про футбол спеціалізований спортивний ресурс sport.ua.

Нинішня пропаганда білоруських ЗМІ зіграла зі своїми краянами злий жарт – дезінформація під час масового гніву громадян стає для багатьох настільки абсурдною, що викриває сама себе. Однак маса людей і досі залишається в тумані підміни понять та фальсифікації. Розглянемо декілька яскравих прикладів дезінформаційної пропаганди, яку використовують провладні білоруські ЗМІ.

У нинішній медіакультурі потужним інструментом обміну інформацією є соціальні мережі, а їхня популяризація відкрила можливість людині відчути певну свободу вираження своїх думок. Природним явищем є факт, що серед великої кількості користувачів інтернет-спільноти з часом виокремлюються лідери думок. Ким же є ці люди, які збирають навколо себе цілу віртуальну спільність? Чи є потенціал у блогерів стати інфлюенсерами?