Прихильники президента США Дональда Трампа 6 січня штурмом взяли Капітолій. Цей інцидент, внаслідок якого загинуло 5 людей, сколихнув увесь світ. Багато світових медіа охарактеризували штурм будівлі Конгресу як прояв політичного розколу між демократичною та республіканською партіями США та збільшенням прірви між прибічниками цих політсил. На прикладі 5 українських ЗМІ (телеканали “112 Україна”, “5 канал” та “1+1” та інтернет-видання “Дзеркало тижня” та “Європейська правда”) ми спробували розібратися, як наші медіа висвітлювали політичний розкол в Америці та які тенденції продемонстрували.

Еволюційно склалось так, що людство завжди полюбляло слухати історії. Особливо біля вогнища. Як же подкасти замінили нам розповіді біля ватри? За останні 20 років подкасти з маловідомого формату переросли в один із найпопулярніших медійних майданчиків. Дедалі більше медіаресурсів запускають свої подкасти, а журналісти (і не тільки) впевнено відкривають для себе цей простір для транслювання ідей.

Усі ми знаємо, що інтернет не тільки надає нам інформацію, але й збирає її про нас. Але не всі розуміємо, що він також здатен формувати наші звички і певне уявлення про світ. Не так давно на Netflix вийшла 90-хвилинна документальна стрічка під назвою «Соціальна дилема». У фільмі колишні співробітники найбільших технологічних компаній розповідають про механізми і алгоритми, які є в основі діяльності соцмереж та маніпулюють нами щодня, а ми про це навіть не здогадуємося. Чергова теорія змови? Чи неприємна правда?

Художній репортаж існує в українській журналістиці з минулого століття, але набуває популярності лише зараз. Революція Гідності, окупований Крим, антитерористична операція на Сході… Репортаж не просто має попит – він став незамінним. Термін «художній репортаж» може асоціюватися з літературою і здаватися зовсім далеким від журналістських стандартів. Чужі історії, переживання героїв, думки та події – чим не роман. Але насправді – це більше ніж література, а часом і журналістика.

Віртуальна реальність (Virtual reality, далі – VR) – технологія, що облетіла й вразила весь світ. І не перестає вражати: у червні 2020 року інженери з Чиказького університету придумали, як генерувати у віртуальної реальності температурні відчуття, використовуючи особливості людського організму. За допомогою запахів у VR можна буде відчути спеку і холод. Коли такі технології вже на порозі, їхнє впровадження у різні професійні галузі – питання часу. Мова піде про одну з таких – VR-журналістику.

Сучасні медіа дедалі більше потребують зворотнього зв’язку з аудиторією. Щоб матеріали були актуальними та затребуваними, потрібно знати про що думає, чим цікавиться їх споживач. Тут не обійтись без помічників – чат-ботів, новітніх інструментів для спілкування з аудиторією. Проте це не єдина функція, яку вони можуть виконувати.

Тема номеру - "Медіатизація політики"

Медіа уже давно стали невіддільною частиною політики: кожен олігарх вважає за потрібне купити або створити власне ЗМІ, щоб потім з його допомогою просувати власні політичні інтереси та отримувати репутаційні дивіденди. Але зараз медіа стали ще потужнішими, гравці на політичному полі ще уважніше придивляються до публікацій у різних ЗМІ, відверті інтерв’ю можуть стати причиною для допиту у ДБР, а коментар у Фейсбуці — приводом для партії відкликати кандидата з виборів. То як же медіатизується політика в Україні та які це має наслідки — читайте у тексті.

Хоча на YouTube дедалі більшає професійних блогів, які створюють великі команди, з продуманим сценарієм та якісним фільмуванням, проте користувачі охоче дивляться і блоги аматорів, які ведуть їх без професійної техніки та навичок.

Від початку появи соціальної мережі Instagram у багатьох склався (і залишається) стереотип, що ця платформа – місце тупих жартів, хайпу, безкінечних розіграшів та «брудних грошей». Інста-блогери нічого не роблять, окрім того, що наживаються на довірливих підписниках, цілими днями зависають у stories, а величезні суми валяться на них просто так, з неба. Але Інстаграм вже давно не просто місце для публікації красивих фоток. Тепер тут піднімають важливі суспільні теми, а інфлюенсери мають чітку та впливову соціальну позицію. Недарма зараз саме інста-блогери є одними із найпопулярніших лідерів думок. Вони створюють соціальні та благодійні проєкти, звертають увагу на проблеми екології та прав людини. Розглянемо декілька прикладів, гідних уваги.