Журналістика рішень (англ. Solutions Journalism) — це підхід у медіа, який акцентує увагу не лише на висвітленні проблем, але й на детальному аналізі шляхів їх вирішення. Він передбачає глибоке дослідження ефективних практик, які вже були застосовані для подолання певних викликів, з метою інформування та надихання аудиторії на активні дії. Цей метод відрізняється від традиційної журналістики, яка часто зосереджується на негативних аспектах подій, не пропонуючи конструктивних виходів із ситуації.

Сучасні технології, зокрема штучний інтелект, відкривають перед людством безмежні можливості. Однак, як будь-який інструмент, їх можуть використовувати як на благо, так і на шкоду. Одним із прикладів зловживання технологіями є маніпуляція громадською думкою за допомогою фейкових фотографій, створених за допомогою штучного інтелекту. Особливо гостро ця проблема постала під час російсько-української війни, де фейкові фотографії військових активно використовуються для дезінформації та маніпуляцій.

Сьогодні ОТТ (Over-the-Top) платформи стають дедалі популярнішим середовищем для споживання медіаконтенту. “Netflix”, “YouTube”,” Amazon Prime”, “Megogo” та інші сервіси відкрили нову еру у світі цифрових медіа. Вони забезпечують доступ до відеоконтенту безпосередньо через інтернет, без необхідності використовувати традиційне телебачення чи кабельні мережі. Завдяки широкому поширенню цих платформ, мільйони користувачів мають можливість обирати, коли і що дивитися, що суттєво вплинуло на споживчі звички аудиторії.

Штучний інтелект (ШІ) стає дедалі важливішим інструментом у роботі медіа. Його застосування охоплює автоматизацію рутинних процесів, аналіз даних, персоналізацію контенту й навіть створення журналістських матеріалів. Проте впровадження ШІ викликає низку питань щодо його впливу на якість інформації, етику та майбутнє професії.

У журналістиці технологічний прогрес сприяє швидким змінам, і безпілотники стали одним із найважливіших змін у галузі. Завдяки своїй здатності долати величезні відстані, отримувати доступ до важкодоступних місць і знімати кадри з унікальних ракурсів, безпілотні літальні апарати розширюють можливості для журналістів. У наш час дрони широко використовують для документування природних катаклізмів, військових конфліктів, екологічних катастроф і суспільних проблем, таким чином революціонізуючи сферу журналістики.

Оскільки величезна кількість даних оточують нас зусібіч, корисною є навичка вміти структурувати дані та зводити їх до простіших зрозумілих значень. Пропонуємо ознайомитись з низкою інструментів, які стануть у нагоді журналісту-практику.

Кібербезпека стала одним із ключових аспектів сучасної журналістики, особливо в контексті цифрової глобалізації. Для журналістів, які працюють з конфіденційними джерелами або розслідують делікатні теми, забезпечення безпеки даних має вирішальне значення. Згідно з дослідженням, проведеним Інститутом масової інформації (ІМІ) у 2023 році, 68% українських журналістів та блогерів відчули зростання кібертиску з початку повномасштабної війни в Україні. Ці загрози включають блокування акаунтів, видалення дописів, злом профілів та спроби прослуховування.

Швидкий розвиток нових інструментів зробив чат-ботів популярними в багатьох сферах бізнесу, включно з медіа. Колись чат-боти вважалися новинкою або допоміжним засобом, але зараз вони життєво важливі для ЗМІ, які взаємодіють із глядачами. Цифрові помічники краще відповідають клієнтам і показують новини, допомогають користувачам у технічних і навігаційних запитах. Спочатку чат-боти допомагали відвідувачам знаходити статті, скидати паролі або розуміти умови підписки. З часом їх роль значно розширилася.

На еволюцію аудіожурналістики вплинуло використання голосових помічників, які стали основною платформою для споживання інформації. Завдяки цим інструментам існує баланс між технологічним прогресом і доступністю контенту. За даними дослідницької фірми Statista, очікується, що кількість пристроїв із голосовими мітками збільшиться більш ніж удвічі протягом наступного десятиліття.

Недавно зовсім випадково натрапила на відео, яке дуже активно шириться у мережі Тік-Ток. На відео маленький хлопчик плаче на могилі своєї матері. Ролик вкрай емоційний та має надпис: «Мати дитини загинула в битві за Харків. Будь ласка, не йдіть, не подарувавши йому трохи любові…». На цьому етапі можна було б поспівчувати хлопчику, але дещо у відео мене занепокоїло. Простий користувацький алгоритм фактчекінгу допоміг розібратись, що це — фейк. Контент не відповідає реальності, а створений за допомогою ШІ.