Павло Александров
Опубліковано: 30-05-2011
Розділи: №18, Агресія і тривога, Друковані версії, За що критикують медіа?.
0
Термін „медіанасильство” (Media Violence) у сучасній комунікативістиці вживається у значенні показу насильницьких сцен (документальних чи зіграних акторами), які із появою телебачення стали об’єктом наукових досліджень та причиною стурбованості громадськості, перш за все батьків. Вплив медіа-насильства на людську психіку є однією з найбільш досліджених тем медіапсихології і водночас – найменш доказовою. Десятки досліджень засвідчують одне й […]
З початку появи письменності та її подальшого розвитку – книгодрукування, стали виникати такі явища як утиски носіїв слова, які згодом отримали назву «цензура». Саме походження слова «цензура» має латинське коріння (від лат. сеnsura – це суворе судження), що на практиці означає контроль держави, організацій чи групи людей над публічним виявом думок і творчості індивіда. Як […]
Термін «свобода слова» у мене особисто чітко асоціюється зі Сполученими Штатами Америки. Треба віддати належне піару американської демократії: численні гасла та матеріали в ЗМІ саме цю країну зробили еталоном свободи слова та незалежних мас-медіа. Поза тим за рейтингом індексу свободи слова міжнародної організації «Репортери без кордонів» за останні 8 років США жодного разу не були […]
Оксана Василів, студентка
Опубліковано: 28-04-2011
Розділи: За що критикують медіа?, Свобода і цензура.
1
Якщо відкинути цензуру у її вузькому розумінні із усіма заборонами: спаленнями книжок, переслідуваннями авторів та темниками для журналістів, –то це зовсім не означатиме свободу слова чи наявність абсолютної свободи узагалі. Наш час пропонує нові «безболісні» способи контролю над інформацією. Один з них –створення прес-служб. За задумом – річ корисна і існує вже давно. Її робота […]
Тарас Назарук, студент
Опубліковано: 18-04-2011
Розділи: №18, Друковані версії, За що критикують медіа?, Свобода і цензура.
0
Саме так звучатиме перефраз афоризму Станіслава Єжи Лєца «Вікно у світ можна закрити газетою», якщо його припасувати до сучасних реалій. І це вікно українцям закривають. Втім, дехто зазирає крізь шпарину інтернету. Найпопулярніше для українського громадянина «вікно у світ» – телеекран – не надто розбещує його правдивою інформацією. Наприклад, в час президентства Леоніда Кучми глядач бачив […]
Юлія Голодникова
Опубліковано: 29-03-2011
Розділи: №18, Друковані версії, Медіафілософія, Свобода і цензура.
1
Відкривати номер завжди відповідально: потрібно викликати той звук, у згоді з яким буде налаштовано увесь інтонаційно-смисловий ряд журналу. А доки готувався номер, відбувалося, як у «Репетиції оркестру» Фелліні: кожен учасник проекту прожив у словах, ідеях, текстах якийсь драматичний сюжет свого життя, густо насичений емоціями, творчими планами, заборонами та їх порушеннями. Проект почався з того, що […]
«Якщо раніше ми мали цензуру батога, то з 2005 року нас почали підгодовувати цензурою пряника». В.Сюмар Наразі “джинсою” (джинса – наголос на останній склад) журналісти називають проплачений матеріал або зумисно приховану рекламу. Це сленгове слово, яке має застосування серед працівників пера насамперед в Росії і Україні. Походження самого терміну достеменно невідоме; стаття з російської Вікіпедії […]
„САМВИДАВ: сторінки історії поколінь” – таку назву мала виставка з колекції самвидаву журналіста, історика та блогера Вахтанга Кіпіані, яка відбулася в Криму наприкінці 2010 року. Кожне видання – чи то газета, чи то журнал, чи то книга є чимось більшим, ніж текст – це історія про того, хто його створив, прочитав, переписав, зберіг і передав […]
Журналістика в Україні зараз доволі кволо тримається на ногах. Вона потребує підтримки. Насамперед не на законодавчому рівні (закон потрібен у тих країнах, де його виконують), навіть не на рівні освітньому чи комерційному, а на рівні громади. Свобода слова – не манна небесна, її треба виборювати, а потім щораз змагатись із собою, щоб жити відповідно до […]
Леся Куруц, Віталій Голубєв
Опубліковано: 28-03-2011
Розділи: №18, Друковані версії, За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.
2
Маловідоме слово для пересічного читача, притому один із прикладів інформаційної маніпуляції «джинса», як метод широко використовується не тільки у всеукраїнських виданнях але й має чималий попит у регіональній пресі. Місцевому журналістові не використовувати «джинсу» у «золотий» час, себто в період виборчих перегонів, означає втратити свою «місцеву» популярність серед політиків і втратити додаткову кругленьку суму. Чому і як рівненські журналісти відмовлялися від професійних стандартів і на користь чого?
