Сучасні медіа дедалі більше потребують зворотнього зв’язку з аудиторією. Щоб матеріали були актуальними та затребуваними, потрібно знати про що думає, чим цікавиться їх споживач. Тут не обійтись без помічників – чат-ботів, новітніх інструментів для спілкування з аудиторією. Проте це не єдина функція, яку вони можуть виконувати.

На офіційних сторінках у соціальних мережах низки українських ЗМІ цього року новим трендом стали короткі і часто новинні відеоролики. Цей формат на сторінках Facebook та Instagram зокрема використовують «Громадське телебачення», «UA:Перший» та українська редакція «Радіо Свобода». Журналісти називають такі ролики «соцвідео» — скорочено від «відео для соціальних мереж».

Якщо би нам запропонували назвати лише одну найважливішу особливість цифрової журналістики, то це не було би аж таким простим завданням. Чому віддати перевагу: мультимедійності чи інтерактивності? Надзвичайній оперативності чи здатності адаптуватися до персональних зацікавлень конкретного індивіда? А, може, варто зосередитися на гіпертекстових зв’язках, які миттєво переносять до файлу, який нас зацікавив? Втім, є поняття, яке […]

Як показав сумний досвід із пандемією COVID-19, прогнози та плани людства можуть змінитися за декілька тижнів. Сфери, які раніше не виділялися популярністю (виробництво антисептиків), зараз стають дедалі успішнішими, а ті, яким прогнозували велике майбутнє (івент-менеджмент, туризм), ще не скоро зможуть реабілітуватися. Прогноз – це всього лише припущення, яке можна порівняти з уявним експериментом Ервіна Шредінгера: доки майбутнє не відбудеться, припущення одночасно і можливе, і неможливе. Спробуємо визначити, на який розвиток журналістики варто очікувати та що зміниться у наших редакціях у найближчі десятиліття.

Цей текст пов’язаний з дорученням написати кілька сторінок до нового підручника з журналістики. Власне до розділу про нові медіа. Тому прошу вибачення за характерний “підручниковий” стиль. У найбільш загальному вимірі важливою характеристикою нових медіа є їхня потенційна всеохопність. Інтегруючи всі можливі у світі інформаційні потоки, веб породив надію на досягнення стану, який можна означити міфічним […]

Гейміфікація суттєво урізноманітнює буденний медіаконтент. Головною її перевагою як нового тренду є необмеженість, свобода у сюжеті та сценарії. І мабуть, вона не скоро застаріє, оскільки люди, у яких фантазія «літає» вище неба, будуть завжди.

...На уроках історії учні засвоюють матеріал, граючи у настільну стратегічну гру, в інтернет-магазинах покупці набирають «бали» і потім обмінюють на покупки, знання програм кандидатів у президенти ми перевіряємо на тестах, а жоден тімбілдинг для працівників великих установ компаній не обходиться без ігор для знайомства і кращого пізнання одне одного…  – наш світ оповило ігрове павутиння.

Пошук правди в тоннах сумнівного тексту може призвести до інформаційної апатії, коли користувачі почнуть сумніватися у всьому, що читають. Теорія успіху вирішення цієї проблеми залежить від того, наскільки ефективно співпрацюватимуть журналісти, влада, технології та соціальні мережі.

Боти – найпримітивніший, проте часто ефективний інструмент. Яскравим прикладом зовнішньої комп’ютерної пропаганди стала медіаактивність у відповідь на катастрофу малайзійського Боїнгу MH17 17 липня 2014 року. Теорія про те, що Боїнг збив військовий літак, з’явилась на Twitter. Пізніше Міністерство інформаційної політики України довело, що її поширював бот, створений під час Євромайдану для розповсюджування антиукраїнських гасел.

Нові розробки дедалі активніше застосовують під час висвітлення спортивних подій. Тепер аудиторія може не просто переглядати зображення на моніторі – у глядачів є змога відчути себе поруч з футболістом, який б’є по м’ячу або сісти на велосипед разом з атлетом, який здійснює велопробіг у триатлоні або іншій дисципліні. Хто знає, можливо скоро ми побачимо зовсім інший рівень відображення спортивних подій за допомогою спеціальних гаджетів, про які зараз навіть не здогадуємося.