Продовжуємо серію публікацій «Як медіа пишуть про космос». Цього разу з’ясуємо, як подають новини про дослідження Місяця та наскільки цікавим для ЗМІ є природний супутник Землі.

Дедалі частіше природа кидає виклик океанологам. Чим ширше (і глибше!) простір для досліджень – тим більше шансів дізнатися нове і фантастичне. Незважаючи на сотні досліджень, ми досі вкрай мало знаємо про найзагадковішу западину на Землі – Маріанську. Спробуємо з’ясувати, наскільки цікавими для медіа є сучасні дослідження найглибшого місця на планеті.

Науковці намагаються спростувати міфи, розповісти свою версію походження Галактики, поширити серед людей цікаві факти, щоб батькам було не соромно зацікавити своє чадо у космічній тематиці. З’ясуємо, як медіа подають інформацію  про нашу галактичну оселю.

Реалії українських ЗМІ підкидають іншу, серйознішу проблему: можливо кінокритику не читають, тому що її немає? Здебільшого, якщо тема матеріалу стосується кіно, то вона має такий заголовок: «Топ-5 романтичних фільмів», «Що не поділили студії Sony та Marvel», «Зірки, які змінились після пластики». Скандали та інтриги глибоко вкорінилися і в кіножурналістиці. То чи є в українських ЗМІ якісна кінокритика? Щоб з’ясувати це питання переглянемо три інтернет-видання, які публікують на своїх сторінках не тільки новини з сфери кіно, а й аналізують кінострічки.

Якщо ви активний користувач мережі, ви вже встигли помітити, що пандемія Covid-19 спричинила справжній «вибух» мемів в інтернеті. Сьогодні меми це не просто смішні картинки, які ми надсилаємо один одному в месенджері: вони проникли у всі сфери нашого життя, зокрема – і у ЗМІ. Далі ми з’ясуємо, в чому особливості мемів, про які їх функції ви навіть не здогадувались та як різні українські онлайн-ЗМІ ефективно (або ні) використовують меми у своїх публікаціях.

Цей текст пов’язаний з дорученням написати кілька сторінок до нового підручника з журналістики. Власне до розділу про нові медіа. Тому прошу вибачення за характерний “підручниковий” стиль. У найбільш загальному вимірі важливою характеристикою нових медіа є їхня потенційна всеохопність. Інтегруючи всі можливі у світі інформаційні потоки, веб породив надію на досягнення стану, який можна означити міфічним […]

Ідея  цифрового нагляду супроводжує нас доволі давно. І сьогодні, під приводом боротьби з пандемією, вона отримує додаткове і безпрецедентне виправдання. Щоправда найбільш помірковані голоси намагаються знайти компроміс: широко впроваджуючи відстежування поведінки інфікованих та  потенційно інфікованих осіб, все ж намагатися оберігати приватність. Або ж, приаймні, вимагати симетричних дій стосовно владних інституцій: якщо розширено контроль громадян (contact […]

Від 7300 грн до 19700 грн. Саме у такому діапазоні заробляють українські журналісти. Про це свідчить дослідження зарплат комунікаційників в Україні, яке провів кар’єрний портал «Happy Monday». Журналісти у сфері комунікацій заробляють найменше. Для порівняння, найвища зарплатня – у менеджерів із комунікацій. Вони отримують від 14300 грн до 28 500 грн. Чому ж медійники заробляють найменше: не знають, як оцінити свої вміння та попросити гідну оплату, не вміють говорити про підвищення? Ми вирішили допомогти акулам пера нарешті заговорити про табуйовану тему – про гроші.

Українські блогери часто опираються на досвід закордонних колег, переймають певні ідеї та концептуальне підґрунтя, але якщо повертатися до тематики, то мимоволі доводиться ловити себе на думці, що у нас більшість блогерів пишуть про все і водночас. Це невтішна специфіка.

Європейський союз розглядає можливість на 5 років заборонити технології розпізнавання облич у громадських місцях, щоби за цей час держави могли виробити правила, для врегулювання питань пов’язаних із використанням штучного інтелекту. Експертка з інформаційного права Анастасія Апетик відповідає на питання, чи справді заборонять використовувати технологію розпізнавання обличчя і для чого це потрібно ЄС?