Такий заголовок звучить дещо дивно. Навіть абсурдно. Більшість з нас звикли вважати, що медіатизація як така, власне почалася з журналістики. Що журналістика є її осердям. Логічний ланцюжок на користь цього виглядає цілком переконливо. Медіатизація, з нашого погляду, – це інтенсифікація семіотичних потоків за рахунок комунікаційної техніки, як от преса, радіо, телебачення, інтернет. Така інтенсифікація призвела до революційного за своєю суттю перерозподілу соціальної інформації. Замість усного мовлення в структурі людського сприйняття починають домінувати інформаційні потоки, ґенеровані масмедіа. Це добре видно, починаючи з 70-х рр. ХХ ст., коли перегляд телебачення у пересічної особи міг брати 4-5 годин щоденно. Відраховуючи час на сон і роботу, отримуємо лев‘ячу пайку щоденної інформації з електронних джерел, яка за часом значно перевищувала міжособистісне спілкування.

Late night show – американське вечірнє розважальне шоу, яке з’явилося ще у 90-х роках. Проте формат таких передач і досі підкорює глядачів своєю інформативністю та простотою. Адже шоу поєднує у собі як важливі суспільно-політичні проблеми, так і кіно, музику та гумор. З роками формат таких шоу з’явився і в інших країнах світу. І Україна не виняток. На нашому телебаченні було декілька спроб зняти якісне вечірнє шоу: «Ольга», «Вечірнє шоу з Юрієм Марченком», «ЧерезЩур». Проте всі вони з тріском провалювалися.

22 жовтня 2020 року конституційний суд Польщі ухвалив рішення, яке фактично забороняє проведення в країні абортів. Як відреагували на цю подію українські та польські медіа та соцмереж. Спробуємо розібратися.

Незважаючи на важкий удар, завданий пандемією COVID-19 кіноіндустрії, світове кіно стрімко розвивається, а отже розвиваються й кінокритичні ресурси. Одним з ресурсів, який не лише пережив несподіваний напад коронавірусу, а й активно розвивався у цей важкий період є український сайт VERTIGO . Як зазначають творці цього видання – це сайт про кіно, серіали, комікси та поп-культуру загалом. Вони позиціонують себе як антиснобський ресурс, де розповідають простими словами про складне кіно.

Якщо колись соціальна мережа Instagram була лише для любителів постити фото смаколиків, то нині це один із лідерів соцмереж, де кожен може знайти (або створити) контент на свій смак. Із розвитком цієї платформи змінилася і концепція. Якщо ще кілька років тому «лідерами думок» тут було прийнято називати тільки селебріті, то тепер цим терміном іменують себе тисячі Instagram блогерів. Але чи завжди назва відповідає суті?

На сторінках українських та світових ЗМІ можемо знайти чимало інформації про дослідження структури Венери. І дедалі частіше публікації акцентують увагу на важливості вивчення загадкової планети. У зв’язку з цим і виникає головне питання: наскільки ретельно українські медіа перевіряють інформацію перед оприлюдненням, щоб не ввести в оману своїх читачів. Нумо розбиратися.

Стрімкий розвиток спортивної тематики у медіа дедалі більше сприяє вузькотематичній рубрикації новин спорту. Так, наприклад, читачі можуть окремо переглянути підбірку новин хокею, футболу, боксу та інших дисциплін. З початком сезону-2020 (що стартував 3 липня) автоперегонів у класі «Формула-1» кількість публікацій про неї почала стрімко збільшуватися. Минулого разу ми розбирали як sport.ua подає новини про футбол, а сьогодні подивимось як спортивний ресурс подає читачам матеріали про «Формулу-1».

Найзапекліша боротьба щоденно точиться не тільки між учасниками, а й поціновувачами спортивних змагань. ЗМІ часто роблять із новини спорту сенсацію, а деколи публікують відверто сумнівну інформацію. Сьогодні розглянемо як подає новини про футбол спеціалізований спортивний ресурс sport.ua.

У нинішній медіакультурі потужним інструментом обміну інформацією є соціальні мережі, а їхня популяризація відкрила можливість людині відчути певну свободу вираження своїх думок. Природним явищем є факт, що серед великої кількості користувачів інтернет-спільноти з часом виокремлюються лідери думок. Ким же є ці люди, які збирають навколо себе цілу віртуальну спільність? Чи є потенціал у блогерів стати інфлюенсерами?

Продовжуємо серію публікацій «Як медіа пишуть про космос», і цього разу з’ясуємо наскільки цікавою для ЗМІ є тематика далекої і загадкової карликової планети Плутон. Тривалий час із шкільної лави всі знали про існування дев’яти планет у Сонячній системі. Але 24 серпня 2006 року все змінилося – на XXVI Асамблеї Міжнародного астрономічного союзу Плутона позбавили звання планети на рівні із Землею, Марсом, Юпітером та іншими представниками. Чим іще прославився Плутон у світових ЗМІ та яким саме новинам про нові дослідження віддають перевагу журналісти – розглянемо у цьому матеріалі.