(ода фальсифікаціям) К сожалению, правда почти всегда неостроумна.                                  Ф. Достоєвський “Бесы”.                                                                          Суідон: Це звучить доволі крамольно, сер.      Ричард: На що й розраховано.                                Б. Шоу ”Учень диявола”. Історія підробок така ж древня, як і,  власне, історія людства. Імовірно, що фальсифікація номер один відбулася “на подіумі” коло дерева пізнання добра і зла, довкола якого, […]

Федоров Олександр Вікторович — доктор педагогічних наук, професор, президент Асоціації кіноосвіти і медіапедагогіки Росії, завідуючий кафедрою соціокультурного розвитку особистості Таганрозького державного педагогічного інституту. Багато учених світу стурбовані сьогодні негативним впливом на молодіжну і дитячу аудиторію сцен насильства, що містяться в медіатекстах. Цій темі присвячено, наприклад, широкомасштабне дослідження, проведене в 1990-х роках співробітниками чотирьох американських університетів […]

Щоб не інтригувати читача, скажу одразу: відсутність репресій щодо вільної преси, як мені здається,  часто означає, що знайдено більш ефективні способи контролю. Не те що я взагалі не вірю у свободу преси. Вірю. Проте існування її пов’язане з безнастанним відстоюванням, зокрема і від зазіхань двох вищеназваних небезпек. Іноді навіть важко сказати, яка з них гірша. […]

Світоглядна та розслідувальна публіцистика нашого часу: концептуальний погляд на невиконання ними своїх функцій Життя і творчість загадково влаштовані: час од часу доводиться повертатися до, здавалося б, давно освоєних і засвоєних тем. Тож не дивно, що вкотре мене накриває потужна хвиля захоплення… фантастикою. Світоглядною фантастикою, — сказати б точніше, оскільки нові часові та позачасові обставини несподівано […]

Масову комунікацію визначають як вплив на велику авдиторію, розділену часовими чи просторовими бар’єрами. У цьому сенсі поява письма —  надзвичайно важлива. Власне це і була перша, відома нам, революційна  зміна на терені комунікації. Як стверджують історики, цей здобуток належить шумерам, народові досі не встановленого походження, що майже п’ять тисяч років тому звів міста у межиріччі […]

Світ навколо нас можна поділити на дві частини – той, в якому речі мають ціну (і ці речі мертві) та світ, де ціна немає сенсу. Життя не сприймає того, що мертве, але ми не усвідомлюємо цього до кінця. Кохання немає ціни, але людина намагається зробити його предметом купівлі-продажу. В українській мові вираз “займатися сексом” поступово […]

Сьогодні, в епоху комп’ютерного зв’язку, Інтернету, глобального телебачення, коли всі стосунки в суспільстві  відкриті й повинні ґрунтуватися на достовірній інформації, система влади, методи управління суспільством не можуть бути успішними без урахування інформаційного чинника. Відомий український учений і дипломат О.Білорус у книзі “Глобалізація і безпека розвитку” ,  вважаючи головним чинником успішного глобального суспільного розвитку виробництво інформаційно-аналітичного […]

Нові акценти для досліджень сучасного медіапростору Технологічна революція спровокувала такі зміни у ЗМІ, які, мабуть, не відбулись в жодній іншій галузі. Змінились медії, їх філософія, стиль роботи у редакціях, особливості жанрової подачі, врешті, змінився споживач, який виробив нові звички читання. Наприклад, багато український сімей на відміну від радян ського періоду, нині не передплачують/не читають постійно […]

(Огляд) Зростаюча кількість на телебаченні фільмів та передач із кримінальним сюжетом, змушує замислитися наскільки адекватно відображає телебачення кримінальний світ. Враховуючи, що фільми та постановки такого роду не тільки займають велику кількість ефірного часу, але й часто служать для нас єдиним джерелом інформації про злочинний світ, тема “Кримінологія на телебаченні” стає дедалі актуальнішою. Цій темі присвячене […]

Інтернет-журналістика: новий вимір документального жаху “Новини – повідомлені обережно, перевірені, сказані в контексті – не повинні вселяти невпинний страх. Інформація, яку ми повідомляємо, і тональність, з якою вона подається, має пройти довгий шлях, щоби мобілізувати громадськість на раціональні дії, зменшити паніку і запропонувати якусь надію на майбутнє”. Рой Пітер Кларк, старший науковий співробітник Інституту Пойнтера […]