Якість та достовірність інформації, що подається в медіа - завжди була важливим критерієм, який впливав на відгуки про те чи інше видання. Проте, після початку повномасштабного вторгнення питання достовірності та дотримання журналістських стандартів стоїть гостріше, ніж будь-коли. І якщо раніше недостовірність в публікаціях - це ймовірність отримати негативну оцінку, то зараз - загроза репутації та існування медіа.

Дата-журналісти створюють матеріали, які захоплюють візуально, вражають об’ємом опрацьованої інформації і розповідають історії, які не мають права бути проігнорованими. Чому журналістика даних стала трендом у медіа? Чим вирізняється тематика дата-журналістики у США? І як маніпулюють за допомогою журналістики даних?

Розвиток соціальних платформ змінює ставлення та вимоги до офіційних державних осіб. Якщо раніше побачити президента країни було можливо тільки у теленовинах, то зараз люди мають можливість не лише бачити очільників держав, а й слідкувати за кожним їхнім днем. Сучасні користувачі вимагають від обраних кандидатів активного щоденного звітування, сенсаційних висловлювань та вчинків. Офіційних осіб неначе оцифровано та перенесено у віртуальну реальність, де вони мають змогу поспілкуватися та взаємодіяти з кожним своїм підписником.

Реклама, яка пронизує наше щоденне життя, не лише віддзеркалює, але й активно формує соціальні відносини та створює інформаційне оточення, що визначає нашу соціальну поведінку. Дискримінаційні повідомлення в рекламі стають закликами до неповаги, а також твердженнями про переваги або меншовартість певних груп людей. Зараз в Україні заборонені рекламні матеріали, які демонструють будь-яку форму переваги однієї статі над іншою, утверджують стереотипні ролі для жінок і чоловіків, або зображують насильство на підґрунті статі, а також зводять людину до ролі сексуального об’єкта.

Важко заперечувати активні культуротворчі процеси від початку повномасштабного вторгнення. Українці - і українські медіа зокрема - швидко зрозуміли, що культура є може і не зброєю, але щитом від російської агресії. Незважаючи на це, в українському інфопросторі відчувається значна нестача спеціалізованих медіа, що відслідковують і висвітлюють події в культурному просторі. В цьому матеріалі спробуємо розібратися, хто говорить про мистецтво в Україні і чому колонки “культура” в онлайн-виданнях недостатньо.

Між Україною та Тайванем більше спільного, ніж може здатися на перший погляд. Дві країни тривалий час потерпали від культурної асиміляції та наразі відбудовують свою демократію по сусідству з авторитарними країнами - росією та КНР. У той час, як Тайвань проводить активну військову підготовку, уряд острова також проводить активну культурну кампанію в медіа. Розглянемо, як Тайвань захищається від асиміляції КНР та вибудовує свою культурну стратегію на прикладі Taiwan Today.

Дойче Велле виконує в інформаційному просторі надважливу функцію. Німецька радіохвиля Дойче Велле віщає 32 мовами світу та інформувала населення в найскладніші часи історії. Німецька Хвиля пройшла випробування часом і втримала рейтинг довіри впродовж останніх 70 років. Одна з найвищих цінностей медійників Deutsche Welle - незаангажованість та відсутність “political bias” у висвітленні новин. Німецька хвиля виступає за дотримання журналістських стандартів та тримається нейтралітету. Але чи на чию користь цей нейтралітет, коли мова йде про українсько-російську війну?

Від початку повномасштабного вторгення німецький таблоїд Bild здобув популярність в українських журналістів завдяки оперативності та унікальності  опублікованої інформації. Bild бере інтерв’ю з очільниками країн - зокрема з президентом рф Путіним,  має зв’язки з міністерством оборони Німеччини та відслідковує деталі передачі озброєння Україні. Утім для самих німців таблоїд не є виданням, що викликає довіру.

Документальні стрічки змальовують історії звичайних людей, які  стали жертвами війни. Ці картини є своєрідним меморіалом, який не дає нам забути про тих, хто втратив життя, тих, хто віддав своє майбутнє за віру в свободу та незалежність. Ми підготували добірку документальних фільмів про повномасштабне російське вторгнення в Україну.

Цифрова журналістика невпинно розвивається, виникають нові технології та сервіси, які покращують роботу журналістів. Зокрема такі, що допомагають розуміти вподобання аудиторії, а відтак - робити матеріали цікавішими та кориснішими. Наприклад, звичайне анонімне голосування на одній з онлайн-платфом уже домоможе зрозуміти журналісту думку споживача. Ми підготували збірку додатків, які допомагають журналістам зрозуміти настрої читачів.