У серпні минулого року інтернет сколихнув епізод шоу «Мекнув-Питайте» на Youtube каналі українського шоумена Володимира Остапчука. Про це багато писали, користувачі мережі робили з цього меми, обурюючись і висміюючи чоловіків, які говорили про те, що жінка має бути повністю поголена. Але якщо подивитися епізод повністю, там трапляються тези значно гірші, ніж обговорення волосся на тілі жінок.

Є багато охочих спостерігати, як інші люди грають у відеоігри, пробують різну їжу та переглядають телепрограми. Є багато платформ, на яких можна запустити свої сеанси з таким контентом, але один із найпростіших — це Twitch. Сервіс потокового передавання, що належить Amazon, спеціалізується на трансляції відео у реальному часі, хоча пропонує й інші види креативного контенту. Він доступний на багатьох платформах, включаючи персональні комп’ютери, мобільні пристрої, браузери та приставки.

Чи не найбільшого розголосу та впливу на сучасні медіа отримує штучний інтелект, з яким дедалі більше експериментують сучасні журналісти. Бачимо, що не всі експерименти у виданнях обертаються успіхом, проте це аж ніяк не уповільнює нові розробки ШІ. У цьому матеріалі розглянемо, які навички та обов’язки журналіста зараз виконує штучний інтелект, а також який прогрес на нас чекатиме вже за кілька років.

За останні роки штучний інтелект досягнув значних успіхів у виявленні цифрових фейків, особливо відео та зображень. Різні моделі навчаються на величезних об'ємах даних, щоб визначити та ідентифікувати сфабрикований вміст. Так само для текстового контенту ШІ використовує лінгвістичні інструменти для виявлення фейкових новин.

Україна витрачає щорічно сотні мільйонів на фінансування державного іномовлення. З початку повномасштабного російського вторгнення на територію України ця сума активно зростає, позаяк потреба інформування іноземної спільноти суттєво збільшилась. Люди потребували якісних та професійних новин з місця події. Однак чи вдалося задовольнити цю потребу українському іномовнику «FreeДом»?

Коли ми чуємо про історію, більшість з нас уявляє довгі лекції або великі енциклопедії. Раніше українці неохоче прагнули дізнаватися про минуле своєї держави, хіба що задля успішного складання навчальних іспитів. Історична тематика не була популярною в ЗМІ й не могла привернути увагу масового читача, який переймався насамперед таблоїдами. Однак з проведенням Антитерористичної операції на сході України й анексії Росією Криму ситуація змінилася. Ще більшого охоплення історичні матеріали здобули через російське повномасштабне вторгнення.

Серед сучасних інформаційних тенденцій - прагнення отримувати новини швидше ніж вони з'являються. Коли відбувається щось резонансне, небезпечне чи шокове, читачі оновлюють стрічку ледь не щосекунди в очікуванні нових деталей. Споживчі апетити авдиторії ростуть, а журналістам залишається шукати найвдаліші інструменти для закриття цих потреб. Один із таких способів – MoJo журналістика. Та яке її реальне місце у гонитві за читацькою увагою?

Коли виникає потреба впевнитися в оригінальності текстів, є можливість використовувати спеціальні онлайн-платформи або програми. Вони можуть бути як платними, так і безкоштовними, та дозволяють перевіряти документи в різних форматах, написані різними мовами. У цьому матеріали запропоновано найзручніші антиплагіатні сервіси, які стануть корисними для перевірки текстів українською мовою.

Гейміфікація не є простим і очевидним методом для досягнення цілей. Захопившись ідеєю, ми можемо сказати: «Добре, я розумію, що Nike Plus використовує систему викликів і нагород, а також призи для залучення людей. Добре, я теж додам викликів і призів до своєї практики ведення бізнесу, і люди ринуть до мене». Але у житті це так не працює.

Серед українців, мабуть, немає жодної людини, яка б не знала відповідь на питання: «Хто тримає цей район?». Пес Патрон - герой багатьох дитячих книг, найвідоміший сапер і навіть має свою сторінку у Вікіпедії. Серед нас також важко знайти того, хто не дивився бодай раз «Телемарафон «Єдині новини». Нині чуємо дедалі більше критики у бік Телемарафону і та інших державних пропагандистських проектів. У цьому матеріалі розглянемо, як українська пропаганда втрачає свою ефективність і більше заважає, ніж допомагає.