Заперечувати вплив Telegram каналів неможливо, особливо після початку повномасштабної війни в Україні. Його сьогодні можна вважати найзручнішим і загальнодоступним майданчиком для отримання інформації, канали в якому обійшли за популярністю класичні ЗМІ.

Сотні тисяч українців почали життя з чистого листа поза межами України. Розглянемо, як українські медіа висвтілюють їхню долю та як можна налагодити комунікацію на місці.

Одним із фундаментальних показників медіадосліджень гендерної ідентичності та гендерної нерівності є кількісна та тематична репрезентація чоловіків і жінок у ЗМІ. Цей показник не лише відтворює реальність, яку ми бачимо у медіа, а й вказує на те, наскільки для різних цільових груп такі конструкти є допустимими та задовільними.

Збільшення використання штучного інтелекту в журналістиці вказує на те, що ці ресурси все ж спрощують життя медійникам. Проте йдеться більше про співпрацю з ШІ, аніж про заміну людського потенціалу. Лише люди здатні відчувати історії та генерувати ідеї, які цікавитимуть суспільство, можуть реагувати на запити авдиторії та самостійно впливати на них.

Розвиток технічної галузі продовжує дивувати. Роботи, які говорять. Роботи, які виконують людські обов’язки. Роботи, які стають незамінними у виробничих сферах. Такі інновації не те, щоб недоступні, але коштують солідну суму доларів та є обмеженими в кількості. Однак чат GPT — штучний інтелект, доступ до якого може отримати кожен.

Незважаючи на платний контент люди все одно хочуть отримувати достовірну інформацію, що не завжди дає Telegram, оскільки часто не дотримується етичних норм журналістики, як це робить, наприклад, умовний The Guardian, що не дозволяє йому публікувати все підряд. А у Telegram здебільшого канали анонімні, тому всі помилки на совісті людини, яка виставила новину, але хто це, читачі не знають, що дозволяє уникнути відповідальності.

Медіаграмотність як термін звучить знайомо та буденно, адже чи не звідусіль транслюють важливість правильного користування інтернет-ресурсами. Власне, чи не кожен переконаний, що всі безпекові питання вже беззаперечно знайомі, тому взаємодія із не сертифікованими ресурсами подекуди видається звичною і таки безпечною. Добре, якщо ви знаєте, що залишати дані своєї банківської картки на невідомих вебсторінках — погана ідея. Однак тільки цих знань недостатньо для безпечного користування інтернетом. Без детального вивчення медіаграмотності ви можете не підозрювати про існування зовсім іншого рівня шахрайств.

Для успішної роботи благодійних фондів потрібна ефективна комунікаційна стратегія.  Саме комунікація допомагає будувати міцні стосунки з донорами, волонтерами та майбутніми/теперішніми партнерами. А також, задовольнити головну мету –  збільшити кількість донатів для подальшої допомоги. Це важливо щоб зрозуміти, як діяти та заохочувати більше людей до благодійної діяльності. Дослідження комунікаційної стратегії одного з найпотужніших фондів в Україні може підказати, як іншим фондам  будувати свою комунікацію.

Від початку повномасштабного вторгнення телемарафон "Єдині новини" було організовано для транслювання інформаційних етерів та протидії російській пропаганді. Журналісти називали його "інформаційним ППО" або "телерадіодивом", оскільки це унікальний досвід, перший у своєму роді не лише в Україні. Проте рівень телемарафону, який амбіційно прагне стати провідним та найбільш надійним джерелом інформації в Україні, за професійними критеріями виявився недостатнім. Особливо показовою в цьому сенсі темою для аналізу є тема політичного піару в ефірах телемарафону та запрошених гостей в студію. 

Що буде, якщо істина і художня фантазія зіткнуться у віртуальному просторі? Сучасне журналістське поле ділиться на дві сторони — одні вітають діпфейки як творчий спосіб подання інформації, інші побоюються потенційних маніпуляцій та втрати довіри. У наш час гіперінформативного суспільства, діпфейки стають ключовим елементом, розмиваючи межу між правдою та вигадкою, і водночас породжуючи численні дебати щодо етики та законності їх використання.