Понад 1 млн на Ютуб та 56 тисяч у Тік Ток українських користувачів дивляться контент антикорупційного медіа Bihus Info. У продовження теми про явище журналістського розслідування розлянемо, чим виділяється цей ресурс і як журналісти знайшли вдячну авдиторію.

У часи війни для влади завжди є спокуса приховувати неприємну правду. Ба більше, корупція стає ще гострішою проблемою. Завдяки журналістам-розслідувачам суспільство може побачити зовсім інші реалії, ніж це подають державні медіа. Розслідування можуть викрити незаконні дії влади стосовно мобілізації чи розподіл бюджету не на користь ЗСУ, розповісти про недоцільну помпезність заходів, які влаштовують нардепи, довести безжальність російських військових до цивільно населення і багато іншого. Проте під час росзлідування перед журналістами постає чимало перепон, і обмеження доступу до держреєстрів чи відмова антигероя інтерв'ювання - не найскладніші з них. Про те, як змінилися підходи до журналістських розслідувань і з якими проблемами стикаються розслідувачі, розбиралися в матеріалі.

Для освітян та студентів відділень журналістики давно не секрет, що журносвіта в Україні потребує трансформацій. Серед головних проблем — прірва між теоретичними та практичними знаннями. У цьому огляді розбираємо погляди медіаекспертів на назрілу проблему.

У ХХІ столітті цифрові технології зробили доступ до інформації миттєвим і всеохопним. Соціальні мережі, онлайн-медіа, блоги, месенджери та відеохостинги дозволяють будь-якому користувачеві публікувати контент без попередньої перевірки або редакційного контролю. В результаті інформаційний потік став некерованим, а межа між достовірними новинами та фейками –  розмитою.

Розслідувальна журналістика існує вже давно, зробивши величезний внесок в історію людства. Викриття шахраїв, скелети у шафі знаменитостей та виявлення корупційних схем - це все про цей жанр журналістики. Опанувати фах журналіста-розслідувача непросто, адже розслідування є одним із найскладніших напрямів роботи медійника. Але, за умови наполегливого саморозвитку та цілеспрямованості - можливо все. Сьогодні я поспілкувалася з моїм колегою - Марʼяном-Сергієм Чупаком, журналістом 24 каналу та студентом 4 курсу факультету журналістики в ЛНУ ім. Івана Франка. Працює на 24 каналі з осені 2022 року: спочатку у відділі новин, а з 2023 року Мар’ян почав проводити свої перші журналістські розслідування.

Всі ми натхненні розвитком штучного інтелекту і охоче використовуємо його в повсякденному житті. Очевидно, що його глобалізації немає сенсу упиратись, тож всім великим корпораціям так чи інакше потрібно адаптуватись до нововведень та інтегрувати їх в свою роботу. Так само очевидно, що робити потрібно це вкрай обережно, досліджуючи алгоритми ШІ та безперервно тестуючи їх. Одними з головних аудиторів мають бути саме журналісти, адже саме вони (як четверта влада) регулюють порядок денний інфопростору.

В останні роки термін «кліпове мислення» став кайданами в питанні сприйняття інформації. Ми намагаємось спростити і скоротити все, що тільки можливо, а що не можливо — все одно спрощуємо та скорочуємо. Однак у цьому інформаційному хаосі є формат, якому вдається триматись на плаву біглого споживання — подкасти. Зараз подкастинг переживає справжній розквіт, перетворюючись із нішевого формату на один із головних способів отримання інформації, розваг і рефлексії над важливими суспільними явищами. Від освітніх лекцій до невимушених розмов про культуру чи людські взаємовідносини, подкасти пропонують унікальний спосіб подачі інформації. І запорукою цього зросту й стабільності, як не дивно, є сторітелінг з його довгими оповіданнями — розберемось чому.

У сучасному інформаційному просторі протистояння між фактчекінгом та пропагандою набуло особливої гостроти. Пропаганда, використовуючи фейки та дезінформацію, прагне вплинути на масову свідомість, формуючи викривлене сприйняття реальності. Фактчекінг же виступає як інструмент виявлення та спростування неправдивої інформації. Але чи здатне спростування фейків дійсно змінити думку людей?

Громадянська журналістика, або citizen journalism, є феноменом, коли люди без професійної журналістської освіти беруть активну участь у процесі збирання, аналізу та поширення інформації. З розвитком цифрових технологій та інтернету цей підхід набув значного поширення, дозволяючи кожному стати репортером і ділитися новинами в режимі реального часу. Але чи можуть такі непрофесійні журналісти створювати якісний контент, який […]

В умовах війни та цифрової епохи відповідальність за вихід з інформаційних бульбашок лежить як на медіа, так і на самих користувачах. Лише спільними зусиллями можна зробити український інформаційний простір стійкішим.