Для тих користувачів медій, які читають назви публікацій та одразу свайпають вгору, заголовки можуть стати інформаційними пастками. Тільки ознайомлення з текстами може дати повноцінне уявлення про події та розширити світогляд, а поверховість у пізнанні світу – це, відповідно, поверховість у знаннях.

Рубрику «Здоров’я» ведуть багато новинних інтернет-ресурсів. На жаль, у гонитві за переглядами медіа можуть спотворювати інформацію про медичні дослідження та публікувати її у вигляді непідкріплених експертними думками порад, власних оціночних суджень та надуманих наукових проривів. Серед українців охочих переглянути контент таких рубрик завжди було багато, адже за статистикою (наприклад, дослідження британського ресурсу «Clinic Compare» або Єнського університету імені Фрідріха Шиллера), Україна є однією з найбільш «нездорових» держав не тільки в Європі, а і в світі. Скільки людей після ознайомлення з цими новинами не залишаються обдуреними, сказати важко. Отож, розберемо основні помилки медіа у матеріалах на тему здоров’я.

Традиційно перші підсумки щодо діяльності нового президента підводять через 100 днів від моменту його призначення. У випадку з Володимиром Зеленським три місяці не чекають, і його дії ретельно аналізують вже з перших днів роботи. Отож, як висвітлюють перші кроки новообраного голови держави на ТБ та як позиції каналів відображаються на тому, що ми бачимо на екранах?

Нові розробки дедалі активніше застосовують під час висвітлення спортивних подій. Тепер аудиторія може не просто переглядати зображення на моніторі – у глядачів є змога відчути себе поруч з футболістом, який б’є по м’ячу або сісти на велосипед разом з атлетом, який здійснює велопробіг у триатлоні або іншій дисципліні. Хто знає, можливо скоро ми побачимо зовсім інший рівень відображення спортивних подій за допомогою спеціальних гаджетів, про які зараз навіть не здогадуємося.

У сучасному медіапросторі монтаж – це не лише процес обробки та зведення відео-матеріалів, але й інструмент для маніпуляцій. Люди більше вірять тому, що бачать на власні очі, тому й перегляд відео викликає впевненість у тому, що показане на екрані відповідає реальності. Це працює за принципом «помилки бути не може, бо я все бачив сам». Цим і зловживають маніпулятори, застосовуючи різні прийоми впливів. Отож, спробуємо розібратися, які існують найпоширеніші методи відео-маніпуляцій та як їх розпізнати.

Термін «шокова терапія» має різні значення. В медицині це метод психіатричного лікування, при якому електричний струм пропускають через головний мозок людини. В економіці так називають комплекс радикальних реформ, спрямованих на виведення країни з кризи. В журналістиці цей термін також існує, та під ним розуміють використання шокового контенту для досягнення певного ефекту. Наскільки виправданим є його застосування у ЗМІ?

На початку свого існування онлайн-ігри були лише зоною дозвілля, де люди могли розслабитися після робочого дня або повеселитися з друзями, перемагаючи віртуальних суперників. Але із становленням кіберспорту ігри перетворилися на справжні спортивні дисципліни, де професійні колективи змагаються між собою за звання найкращого. Українці також заявили про себе, коли у 2011 році колектив Natus Vincere став переможцем першого в історії The International – найбільш престижного турніру у дисципліні Dota 2. Після цього було багато перемог на різних турнірах, але фанати не мали змоги відслідковувати успіх улюбленої команди у ЗМІ, адже на той час кіберспорт не привертав уваги українських медіа.

19 положень. 37 речень. Так виглядає Етичний кодекс українського журналіста. Його сучасна редакція затверджена 2013 року на пленумі Національної спілки журналістів України, але в її основу лягли ті ж самі положення, з яких він складався ще 2002 року. Здавалося б, мораль сама по собі незмінна. Натомість змінюється журналістика. З’являються нові напрямки та сегменти діяльності, проблеми і теми, засоби їх висвітлення тощо. Саме тому Етичний кодекс потребує корекцій, які б дозволили йому бути повним, вичерпним та сучасним.

Будь-яка інфографіка створена для того, щоб полегшити засвоєння  інформації та наглядно відтворити ідею матеріалу. Одного погляду на схему має бути достатньо, щоб зрозуміти сутність описуваної проблеми чи явища. Вичурна, надмірно барвиста схема не зможе виконати свою функцію. Варто пам’ятати, що ми – журналісти, а не художники, а інфографіка – це графічне інформаційне повідомлення, а не сюрреалістична картина.

Жанр інтерв’ю здавна був одним із улюблених у журналістів, але останнім часом ми бачимо справжній сплеск його популярності. Інтерв’ю Юрія Дудя збирають мільйони переглядів за лічені дні, а десятки талановитих журналістів запускають власні проекти, влаштовують бесіди з політиками, бізнесменами, спортсменами та іншими знаковими постатями України. Чи завжди розмір аудиторії є ознакою популярності автора? І чи можна назвати когось з них найкращим інтерв’юером країни? Для відповіді на ці запитання розглянемо трьох постатей, а саме: спортивного журналіста Віктора Вацка і його проект «Вацко Live», телеведучого Анатолія Анатоліча і його «Зе Інтерв’юер» , а також журналіста Дмитра Гордона, чия програма «В гостях у Дмитра Гордона» налічує вже понад 800 інтерв’ю.