У невеликих американських містечках (та й доволі великих теж) задекларована зарплатня репортера на початковому етапі роботи становить 28-35 тисяч доларів. Звісно, за українськими мірками – це божевільні гроші, які заробляють лише досвідчені топи. За американськими ж стандартами оплати праці йдеться про доволі смішні кошти, що далеко не втекли від мінімумів і допомоги безробітним. Водночас навіть […]

Стрічка  «Фрост проти Ніксона» – приклад нетлінної класики, що засвідчує перемогу моральності над честолюбством і брехнею. А пристойні касові збори по всьому світу засвідчили чималу потребу у суспільстві як на такі фільми, так і на журналістські подвиги, які змінюють стан речей. Це інтерв’ю нарекли «телевізійною дуеллю», одним із найкращих інтерв’ю, будь-коли проведених журналістами, і ось чому...

Клікбейт – справжня словесна пастка. В буквальному перекладі з англійської: click – клікнути, перейти за посиланням; bait – приманка. Найкращим прикладом клікбейту є набридлива реклама в Інтернеті на кшталт «Ти схуднеш на 10 кг за тиждень, якщо перед сном випиватимеш…» або «Ванга передбачила, що до 2020 року з планети зникнуть всі…». Такі заголовки спокушають аудиторію клікати на посилання і переходити на сайти, де відповідей на ці запитання точно не знайти.

Цілком очевидно, творці програми стверджуватимуть, що їхні чаклуни справжні, і всі містичні події на кшталт дерева, що впало на автівку, пташки на плечі матері, яка горює за донькою, в жодному разі не є постановкою. Чи справді їхні слова правдиві, чи це всього лише солодка брехня, щоб зберегти позитивний імідж проекту в очах довірливої аудиторії? Спробуємо розібратись.

Найчастіше у своїй роботі медійникам доводиться розмовляти із дорослими: політиками, чиновниками, експертами, представниками шоу-бізнесу. Але іноді трапляються ситуації, коли необхідно взяти коментар чи інтерв’ю у дитини. Що потрібно знати, щоб зробити це коректно, не нашкодити своєму співрозмовникові й самому здобути бажану інформацію?

Над цим запитанням інтернет-журналісти мали б замислюватися щодня по кілька разів, натрапляючи на інформаційні приводи, які їм ніколи нормально «розкрутити». Чому ніколи? Бо поки вони здобуватимуть необхідний фактаж, інший сайт хутко опублікує той мізер, що є, і заробить репутацію оперативного ЗМІ, – переконані вони, – а в їхньому інтернет-виданні всі розчаруються. Нехай  краще недосконало, зате […]

Детективні персонажі не лише спроектували майбутні процедури розслідувань, а й "передбачили" наукові теорії, які виникли значно пізніше: ідентифікацію за відбитками пальців, детектор правди, фоторобот, швидку фотографію, телеграф тощо. Усе це згодом стало помічним, передусім для реальної криміналістики, послугами якої принагідно користуються й журналісти. Однак є винаходи детективного жанру, які розвиває та втілює саме журналістика.

У коміксів та журналістики досить довга історія співіснування – кумедні картинки-історії друкували в газетах як варіант "преси для неписьменних". Видавці робили це для того, щоб максимально розширити свою аудиторію, щоб газети купували навіть ті, кому цікаво тільки розглядати малюнки. Довгий час вони ішли нарівні із карикатурами – і зараз карикатурне зображення персонажів активно використовують в коміксах.

Почуття гумору та соціальні мережі – речі, які тепер стали неначе тотожними. Навіть суворий Фейсбук почав змінюватися, а жартівливі публікації витісняти серйозні. Інтернет став гігантською забавкою, розвагою, що приносить гроші, і гіганти індустрії наслідують цю формулу. В природі існує універсальний вислів – “один раз на рік і палка може вистрелити”. Саме він чудово підійде до реалій із соціальними мережами. Серед тонн псевдо смішного контенту на очі може потрапити справжня перлина зі світу хохм. Така чорна перлина, а чорна, власне, через гумор, і стала причиною цих рядків. 

У цій моторошній історії не обійшлося без нових медій, завдяки яким відбувалася остання, так би мовити, трансляція з місця власної страти*. 2 жовтня 2018 р. 59-літній саудівський журналіст Джамал Хашкаджі (англійською зазвичай перекладають з арабської як Khashoggi) зайшов у справах до консуляту Саудівської Аравії в Стамбулі і з того часу більше ніхто його ніде не […]