Можливо інформацію і висвітлюють збалансовано, але про одних політиків пишуть частіше, а про інших не згадують. Так 17 січня вийшло розслідування програми «Схеми», щодо кандидата в президенти Володимира Зеленського, яку бурхливо обговорювали як загальнонаціональні, так і регіональні ЗМІ, а видання Сегодня.ua про це не писало. Натомість двічі йшлося про кандидата в президенти Юлію Тимошенко, що взяла участь у флешмобі...

Якщо у вас довгий час не припиняє сіпатися око,  ви погано спите, систематично страждаєте від нападів паніки й істерії, боїтеся голоду, холоду, застуди, прийдешнього кінця світу й власної тіні, а також думаєте, що живете на самому дні і ніколи в житті звідти не виберетеся – не спішіть звертатися до психотерапевта! Можливо,  вам просто слід менше дивитися телевізор, зокрема випуски новин, а ще точніше – на телеканалі “1+1”.  Хоча перед трансляцією “ТСН” ніхто не попереджає про можливу загрозу для психічного здоров’я реципієнта, втім на чіпсах і кока-колі теж не пишуть “отрута” відкритим текстом. Будьте певні – те, що зовні виглядає привабливим, не завжди є якісним і корисним.

Щодня жителі мегаполісів стикаються з тим, що в метро, підземних переходах, біля та церков та просто посеред вулиці у них просять грошей. Нібито на операцію сину/матері/чоловікові з АТО. Хтось через поспіх чи жадібність ховає докори сумління під спрямованим в ноги поглядом і мовчки проходить повз, хтось з доброї ласки вишкрібає з кишень дрібні купюри і кидає у прозорий ящик, а хтось застигає перед питаннями: не шкода п’яти гривень, але чи справді їх використають за призначенням?

Забезпечити швидкість та всюдисущість медіа значно легше, коли за журналістами стоїть олігарх, який фінансує усі ініціативи. Важче це зробити проектам, у яких за спиною немає потужного капіталу. Одним із таких є «Громадське». Як воно працює та подає інформацію?

Видання «Art Ukraine» привертає увагу через брак саме спеціалізованих українських культурно-мистецьких ресурсів. Та попри цікаві матеріали на сайті, журналістам варто рухатись нога в ногу з часом, удосконалювати подачу матеріалу та активніше популяризувати свій контент у соціальних мережах.

Медійники, сторожові пси демократії, четверта влада, захотіли перетворитися на владу першу – законодавчу. І подалися в парламент – писати закони. Чому журналісти пішли в політику, яку раніше багато хто з них називав «брудною»? Чи може новоспечений депутат-журналіст продовжувати писати?

Загострення ситуації в азово-кримському регіоні не минуло безслідно в американських медіях. Як і належить засобам масової комунікації країни, що десятиліттями утримує пальму світового лідера і не збирається її здавати без бою. А претендентів, будьмо відверті, вистачає. І тут йдеться не лише про ЄС та Китай як економічних конкурентів, а про Російську Федерацію, яка економічно досі і поки не має що протиставити, але знайшла спосіб змусити про себе говорити.

Media_Krytyka_25_2018_pdf

Спорт завжди був популярною темою, тому медіа-ресурси змагаються між собою у висвітлення всіх важливих спортивних  подій. Але чи є сьогодні в Україні ресурс, здатний задовольнити потреби більшості любителів спорту з точки зору наповненості матеріалу, подачі інформації тощо? У цьому сенсі привертає увагу спортивне видання «Sportarena», яке висвітлює найцікавіші події у сфері спорту. Чим же воно відрізняється від інших і чи справді є таким популярним?

Метод «маски» або ж «журналіст змінює професію» медійники використовують досить часто, особливо під час написання репортажів, аналітичних чи художньо-публіцистичних матеріалів. Для аналізу етичного та психологічного складників цього методу обрали один із випусків програми «Інсайдери. Під прикриттям», яка виходила на телеканалі ZIK.