19 положень. 37 речень. Так виглядає Етичний кодекс українського журналіста. Його сучасна редакція затверджена 2013 року на пленумі Національної спілки журналістів України, але в її основу лягли ті ж самі положення, з яких він складався ще 2002 року. Здавалося б, мораль сама по собі незмінна. Натомість змінюється журналістика. З’являються нові напрямки та сегменти діяльності, проблеми і теми, засоби їх висвітлення тощо. Саме тому Етичний кодекс потребує корекцій, які б дозволили йому бути повним, вичерпним та сучасним.

Будь-яка інфографіка створена для того, щоб полегшити засвоєння  інформації та наглядно відтворити ідею матеріалу. Одного погляду на схему має бути достатньо, щоб зрозуміти сутність описуваної проблеми чи явища. Вичурна, надмірно барвиста схема не зможе виконати свою функцію. Варто пам’ятати, що ми – журналісти, а не художники, а інфографіка – це графічне інформаційне повідомлення, а не сюрреалістична картина.

Жанр інтерв’ю здавна був одним із улюблених у журналістів, але останнім часом ми бачимо справжній сплеск його популярності. Інтерв’ю Юрія Дудя збирають мільйони переглядів за лічені дні, а десятки талановитих журналістів запускають власні проекти, влаштовують бесіди з політиками, бізнесменами, спортсменами та іншими знаковими постатями України. Чи завжди розмір аудиторії є ознакою популярності автора? І чи можна назвати когось з них найкращим інтерв’юером країни? Для відповіді на ці запитання розглянемо трьох постатей, а саме: спортивного журналіста Віктора Вацка і його проект «Вацко Live», телеведучого Анатолія Анатоліча і його «Зе Інтерв’юер» , а також журналіста Дмитра Гордона, чия програма «В гостях у Дмитра Гордона» налічує вже понад 800 інтерв’ю.

У середовищі студентів журфаку побутує думка, що наприкінці другого курсу саме час почати підшукувати робоче місце. І хоча «неповна вища» цілком влаштовує працедавців, око починає сіпатися від переліку інших вимог. Вміння добре писати; знімати і монтувати відео; впевнено триматися в кадрі; володіти навичками сторітелінгу; бути обізнаним в HTML та Javascript; ну і вишенька на торті – англійська мова, звісно ж, вільне володіння. Не віриться, що такий індивід існує в природі взагалі (а коли б існував, то точно не спокусився би на вакансію за 8 тис. грн.)

В сучасних умовах посилення «мови ворожнечі» до ромів та ромських погромів, питання громадської та політичної соціалізації ромської меншини за допомогою мас-медіа набуває максимальної актуальності. Замість того, аби оперувати лише фактами та підходити до кожної ситуації чи проблеми індивідуально, медіа зазвичай «вміщають» особу або групу осіб до коробочки із наліпкою «ром». За провокативними коментарями та сенсаційними повідомленнями, криються порушення прав ромської національної меншини за етнічною ознакою, дискримінація ромів на рівні мови ворожнечі («цигани», «циганський бруд», «біосміття») та поширення стереотипізації.

Ще у далекому 1984 Ліотар опублікував есей “Могила інтелектуала” (Jean-François Lyotard, “Tombeau de l’intellectuel et autres papiers”, у деяких перекладах − “Смерть інтелектуала”). Втім виглядає, що тільки останні кілька років, коли хвиля за хвилею світом прокочується популізм, глибинно справджується це сумне пророцтво французького філософа. Зокрема й в Україні. Багато інтелектуалів, яких заслужено вважають моральними авторитетами […]

Забезпечити швидкість та всюдисущість медіа значно легше, коли за журналістами стоїть олігарх, який фінансує усі ініціативи. Важче це зробити проектам, у яких за спиною немає потужного капіталу. Одним із таких є «Громадське». Як воно працює та подає інформацію?

Видання «Art Ukraine» привертає увагу через брак саме спеціалізованих українських культурно-мистецьких ресурсів. Та попри цікаві матеріали на сайті, журналістам варто рухатись нога в ногу з часом, удосконалювати подачу матеріалу та активніше популяризувати свій контент у соціальних мережах.

Метод «маски» або ж «журналіст змінює професію» медійники використовують досить часто, особливо під час написання репортажів, аналітичних чи художньо-публіцистичних матеріалів. Для аналізу етичного та психологічного складників цього методу обрали один із випусків програми «Інсайдери. Під прикриттям», яка виходила на телеканалі ZIK.

Найчастіше у своїй роботі медійникам доводиться розмовляти із дорослими: політиками, чиновниками, експертами, представниками шоу-бізнесу. Але іноді трапляються ситуації, коли необхідно взяти коментар чи інтерв’ю у дитини. Що потрібно знати, щоб зробити це коректно, не нашкодити своєму співрозмовникові й самому здобути бажану інформацію?