Видання «Art Ukraine» привертає увагу через брак саме спеціалізованих українських культурно-мистецьких ресурсів. Та попри цікаві матеріали на сайті, журналістам варто рухатись нога в ногу з часом, удосконалювати подачу матеріалу та активніше популяризувати свій контент у соціальних мережах.

Метод «маски» або ж «журналіст змінює професію» медійники використовують досить часто, особливо під час написання репортажів, аналітичних чи художньо-публіцистичних матеріалів. Для аналізу етичного та психологічного складників цього методу обрали один із випусків програми «Інсайдери. Під прикриттям», яка виходила на телеканалі ZIK.

Найчастіше у своїй роботі медійникам доводиться розмовляти із дорослими: політиками, чиновниками, експертами, представниками шоу-бізнесу. Але іноді трапляються ситуації, коли необхідно взяти коментар чи інтерв’ю у дитини. Що потрібно знати, щоб зробити це коректно, не нашкодити своєму співрозмовникові й самому здобути бажану інформацію?

Детективні персонажі не лише спроектували майбутні процедури розслідувань, а й "передбачили" наукові теорії, які виникли значно пізніше: ідентифікацію за відбитками пальців, детектор правди, фоторобот, швидку фотографію, телеграф тощо. Усе це згодом стало помічним, передусім для реальної криміналістики, послугами якої принагідно користуються й журналісти. Однак є винаходи детективного жанру, які розвиває та втілює саме журналістика.

Італійка Франческа Боррі спеціалізується на висвітленні збройних конфліктів у країнах Близького Сходу.  З 2012 року вона пише про конфлікт між Ізраїлем та Палестинською автономією.  Працювала також у Сирії під час війни, а також писала про джихадистів у різних кутках світу. Франческа публікується в The Guardian, Internazionale, Al-Monitor та Il Fatto Quotidiano. На Львівському медіафорумі вона розповідала про те, як це – бути фрилансеркою на війні.   Я працюю позаштатною журналісткою, тому ніколи не була в редакції. В […]

Не вір заголовкам і перевіряй першоджерела «МОН скасувало батьківські комітети», «Пологи в Україні стануть платними» – ці та інші неправдиві новини раніше можна було побачити в українських ЗМІ. Іноді фейки створюють ненавмисно, просто не розібравшись у ситуації. Але довірливі читачі, які не звикли перевіряти інформацію і вірять ЗМІ на слово, часто поширюють такі «новини». Щоб […]

Український медійний простір на початку 2018-го роки сколихнуло одразу кілька резонансних новин. Було знайдено вбитою правозахисницю Ірину Ноздровську, яка тривалий час боролася проти несправедливої судової системи. А тим часом у Запоріжжі священик УПЦ МП відмовився відспівати дворічного хлопчика, бо той був хрещений у православній церкві Київського патріархату. Як медіа висвітлювали ці події? Чи вдалося дотриматися журналістських стандартів і залишитися професіоналами навіть у розпал новорічно-різдвяних свят?

Від ідеї до презентації через бюджет, техніку, інтерв’ю, звук, світло і текст. Поради команди студії Peredova – Марії Шелія та Андрія Приймаченка.

Тоді, коли репортер спілкується зі своїм героєм, він повинен водночас помічати деталі: який колір стін, яка картина висить над дверима, з чим подають чай. Це все потрібно, щоб відтворити для читача картинку у 3D.

Яким би простим не видавався на перший погляд жанр інтерв’ю, він постійно ставить виклики перед журналістом. Про те, як відповідати цим викликам, розповіла журналістка з понад п’ятнадцятирічним стажем, письменниця, блогерка а тепер ще й PR-менеджер Анна Гін.