Масові протести у Казахстані на початку 2022 року сколихнули інформаційний простір не лише самого Казахстану, а і всього світу. Та окрім фактів про події, їх тверезий аналіз та хронології подій, ми можемо побачити численні спекуляції, неточності та відверту брехню про події в країні. У цьому матеріалі ми коротко розповімо про події в Казахстані 2-13 січня, покажемо, під яким кутом їх подали російські та проросійські медіа в Україні, а також з’ясуємо, що радять українським журналістам медіаексперти стосовно висвітлення цих подій.

Сьогодні пропагандистський вплив на українські ЗМІ виражається не тільки у поширенні абсурдних фейків. Українськім медіа нав’язують маніпуляційні терміни та словосполучення, пов’язані з псевдодержавними утвореннями на Сході України чи спробою анексії Криму. Їх поширення створює хибні уявлення про російську агресію щодо України.

Російська пропаганда як інформаційна зброя зацікавила увесь світ ще на початку 2014 року під час подій в Криму та Донбасі). Проте ефективної протидії в країнах Заходу майже не було, російські пропагандистські ЗМІ зазнавали лише осуду, що не заважало їм і надалі продовжувати свою справу. Однак, будь-яка «чаша терпіння» одного дня переповнюється, і, схоже, цей момент настав. 2021 рік вже зараз можна назвати найбільш продуктивним у боротьбі із російськими пропагандистськими ЗМІ.

Від 8 листопада 2021 року світові медіа прикували увагу до ситуації на білорусько-польському кордоні через мігрантів, що намагалися прорватися на територію Євросоюзу. Білоруська пропаганда не лише створила потужну кампанію з дезінформації, але й у деяких моментах змогла перевершити російських вчителів.

Моніторинг ІДПО вкотре показує, що привітання політиків/чиновників лишаються одним із провідних форматів джинси. Уже третя поспіль моніторингова хвиля демонструє це. Щоразу деякі регіональні видання знаходять привід вмістити подібні тексти. Цього разу інформаційним приводом виступили Дні міст відразу у трьох регіонах, а також інші професійні свята: День фізкультурника, День працівника лісу. Таким чином, на перших шпальтах газет, де могли б міститися важливі для регіону повідомлення, вміщується позитивний контент із ознаками замовності.

Усі ми знаємо, що інтернет не тільки надає нам інформацію, але й збирає її про нас. Але не всі розуміємо, що він також здатен формувати наші звички і певне уявлення про світ. Не так давно на Netflix вийшла 90-хвилинна документальна стрічка під назвою «Соціальна дилема». У фільмі колишні співробітники найбільших технологічних компаній розповідають про механізми і алгоритми, які є в основі діяльності соцмереж та маніпулюють нами щодня, а ми про це навіть не здогадуємося. Чергова теорія змови? Чи неприємна правда?

Резонансна ситуація, пов’язана з нещодавніми рішеннями Конституційного суду України сколихнула інформаційне поле та породила безліч публічних обговорень. У матеріалах провладних ЗМІ тут і там вигулькували слова на підтримку рішень Володимира Зеленського, а от у опозиційних новинних ресурсах Петра Порошенка та Віктора Медведчука сформувалося два абсолютно полярні погляди на судову кризу. І хоч як би вони різнились, результат один – опозиційні ЗМІ категорично засуджують політику чинної влади та навіть після виборів продовжують перетягувати на себе «ковдру» з потенційного електорату. Йдеться про «Медведчуківську трійцю» – «112», «NEWSONE» та «ZIK», яка за місяць нестабільної ситуації у КСУ накопичила в собі гігабайти публікацій, псевдоекспертів та «хейтспічу», присвячених розладам у головному суді країни.

На початку жовтня нардеп Віктор Медведчук звернувся до російського президента Володимира Путіна з проханням дати нам вакцину від “чуми” ХХІ ст. Ні, у цій статті не йтиме мова про правильність дій політика. Тут ми розглянемо телекомунікаційні канали впливу та пропаганди, які використовує Віктор Медведчук. Отож, чому “112 Україна”, “Zik” та “NewsOne” показали 14-хвилинний шматок скандального інтерв'ю та опинилися під загрозою закриття? Їхній контент – відверта джинса чи справді оптимальний шлях до миру? Спробуємо розібратися.

Журба "Слуг народу", оголена активістка, легалізація канабісу, неповнолітні волонтери президентського опитування та послаблення вірусу "Зеленої влади" – такими сенсаціями нещодавно замайоріли новинні стрічки російських ЗМІ. Ажіотаж для них цьогоріч створили місцеві вибори в Україні. І доки російські журналісти привертають увагу курйозними заголовками, спробуємо зануритися у зміст. А проаналізувавши контент, з’ясуємо, чим здивувало російські медіа наше голосування і як вони подають цю інформацію населенню.

Нинішня пропаганда білоруських ЗМІ зіграла зі своїми краянами злий жарт – дезінформація під час масового гніву громадян стає для багатьох настільки абсурдною, що викриває сама себе. Однак маса людей і досі залишається в тумані підміни понять та фальсифікації. Розглянемо декілька яскравих прикладів дезінформаційної пропаганди, яку використовують провладні білоруські ЗМІ.