«Після з’їзду партії “Слуга народу” в Трускавці з готелю пропало 256 рушників», «Том Круз відвідав Львівський метрополітен», «В ОРДЛО в шкільну програму з математики ввели вивчення формули Штайнмаєра», «Андрій Богдан змінив ім’я на Богдан Андрій»… Якщо  такі заголовки новин вас відверто шокували, то не спішіть хапатися за голову та кричати, що українська журналістика себе вичерпала. Можливо це та ситуація, коли, перегорнувши сторінку сайту до кінця, ви виявите магічні слова: «Всі згадані на сайті події та персонажі вигадані. Будь-який збіг з реальними подіями та людьми є випадковим». Так сатиричні видання попереджають читачів, що всі їхні новини – не більше, ніж вигадка.

Відтепер проінформованим британською телерадіомовною корпорацією може стати будь-хто, адже її інформаційні потоки дісталися темних просторів інтернету – даркнету. У власному повідомленні корпорація заявила, що запускає версію свого сайту для dark web. А все заради того, щоб боротися зі цензурою у таких країнах світу, як КНР, Іран, В’єтнам, де працюють спеціальні системи фільтрації контенту.

Інформаційна атака або хвиля дезінформації – один із найпотужніших засобів вплинути на політичне життя будь-якої країни. В сучасному світі потрібно виграти  не лише фізичну війну, але й інформаційну. У Росії з часів російсько-грузинського збройного конфлікту 2008р. це добре усвідомили і системно використовують будь-які засоби ведення такої війни. Суворий вирок італійського суду українському нацгвардійцю Віталію Марківу пов’язують саме з надзвичайно сильним впливом російської пропаганди.

У наш час людей важко здивувати чимось новим. 4G, смарт-будинки, роботи, що вирішують різноманітні завдання, вже не викликають у людей вау-ефекту і здивування. А от термін ботоферма – це щось новеньке для українців. І хоча ботоферми існують уже давно, багато українських користувачів інтернету зіткнулися із ними (і навіть подекуди стали їхніми жертвами) лише цього року, під час президентських та парламентських виборів. То хто ж такі боти і з чим їх їдять?

Євгенія Пліхіна, заступниця головної редакторки «Cosmopolitan Ukraine», 4 грудня написала на своїй сторінці у Facebook саркастичний допис щодо «помпезного похорону» з «волаючим драматизмом», який вона не могла обійти, прямуючи на роботу. Уже 5 грудня її звільнили.

Пошук правди в тоннах сумнівного тексту може призвести до інформаційної апатії, коли користувачі почнуть сумніватися у всьому, що читають. Теорія успіху вирішення цієї проблеми залежить від того, наскільки ефективно співпрацюватимуть журналісти, влада, технології та соціальні мережі.

Вагомою складовою сучасної інформаційної війни Росії проти України є історична пропаганда. Історія приховується, переписується, а подекуди – створюється нова. Це якраз той випадок, коли головною зброєю можуть стати знання. Знання історії. Як виявити російські історичні міфи та їм протистояти – далі у матеріалі.

Щодня на сайти для дорослих завантажують нові еротичні матеріали без відома того, хто зображений. Через необережність кожен наражає себе на небезпеку стати «порнозіркою», але замість грошового прибутку набути горе-славу. Як відверті фото й відео опиняються в інтернеті проти волі власника і як вберегти себе від порношахрайства? Спробуємо з’ясувати.

У Малайзії 16-річна дівчина скоїла самогубство після того як провела опитування на своїй інстаграм-сторінці, запитавши у користувачів, чи має вона померти. 69% відповіли «так». Рідня дівчини хоче притягнути до відповідальності тих, хто проголосував за. Цю інформацію поширюють як приклад, що будь-яка дія в інтернеті може мати серйозні наслідки в реальному житті.

Інформаційний хаос в сьогоденні зумовлений громіздкою кількістю фейків, які створюють значну конкуренцію достовірним публікаціям і вводять в оману безліч інтернет-користувачів. Щороку фото- та відеопідробки стають дедалі переконливішими. Нині набирає обертів явище «deep fakе», яке журналісти Радіо Свободи вже найменували «наступним поколінням фейкових новин».