Ідея  цифрового нагляду супроводжує нас доволі давно. І сьогодні, під приводом боротьби з пандемією, вона отримує додаткове і безпрецедентне виправдання. Щоправда найбільш помірковані голоси намагаються знайти компроміс: широко впроваджуючи відстежування поведінки інфікованих та  потенційно інфікованих осіб, все ж намагатися оберігати приватність. Або ж, приаймні, вимагати симетричних дій стосовно владних інституцій: якщо розширено контроль громадян (contact […]

Від 7300 грн до 19700 грн. Саме у такому діапазоні заробляють українські журналісти. Про це свідчить дослідження зарплат комунікаційників в Україні, яке провів кар’єрний портал «Happy Monday». Журналісти у сфері комунікацій заробляють найменше. Для порівняння, найвища зарплатня – у менеджерів із комунікацій. Вони отримують від 14300 грн до 28 500 грн. Чому ж медійники заробляють найменше: не знають, як оцінити свої вміння та попросити гідну оплату, не вміють говорити про підвищення? Ми вирішили допомогти акулам пера нарешті заговорити про табуйовану тему – про гроші.

Українські блогери часто опираються на досвід закордонних колег, переймають певні ідеї та концептуальне підґрунтя, але якщо повертатися до тематики, то мимоволі доводиться ловити себе на думці, що у нас більшість блогерів пишуть про все і водночас. Це невтішна специфіка.

Європейський союз розглядає можливість на 5 років заборонити технології розпізнавання облич у громадських місцях, щоби за цей час держави могли виробити правила, для врегулювання питань пов’язаних із використанням штучного інтелекту. Експертка з інформаційного права Анастасія Апетик відповідає на питання, чи справді заборонять використовувати технологію розпізнавання обличчя і для чого це потрібно ЄС?

Соціальні мережі, інтернет-ресурси та телебачення відіграють дедалі більшу роль у вихованні та навчанні суспільства. Зі шпальт та екранів нам розповідають, як правильно куховарити, що робити для зміцнення здоров’я та... як правильно красти.

Здебільшого ентузіазм щодо колонізації Червоної планети спровокований маскультурою на космічну тематику, а також чималою кількістю публікацій у медіа. З’ясуємо, як подають інформацію про Марс у жовтих, спеціалізованих та суспільно-політичних інтернет-ресурсах.

Новий рік – свято наївної віри у переродження світу. Воно має в собі щось первісне, ритуальне, архетипне. Щось таке людське. Коли на листку паперу складаєш списки своїх звершень і планів на прийдешнє. Підводять підсумки й президенти. І, як колись старенькі бабусі дітлахам, так і вони сьогодні нам – через телебачення та інтернет – розказують повчальні […]

Як «The New York Times» та українська служба «Радіо Свобода» висвітлюють американо-російські відносини у космічній галузі.

Євгенія Пліхіна, заступниця головної редакторки «Cosmopolitan Ukraine», 4 грудня написала на своїй сторінці у Facebook саркастичний допис щодо «помпезного похорону» з «волаючим драматизмом», який вона не могла обійти, прямуючи на роботу. Уже 5 грудня її звільнили.

На перший погляд здається, що до 2025 року – небагато часу. Але через величезну кількість інформації час настільки ущільнився, що здається, наче ми за рік пережили два «доінформаційні» роки. Спробуймо пофантазувати, якими будуть медіа та соцмережі за шість років.